СУГА — ЕТИМОЛОГІЯ
суга́ «масні або іржаві плями на воді, рідині; наліт на спраглих устах»
не зовсім ясне;
припускається зв’язок з псл. sęgati «хватати, досягати» (Аникин 59), *osęgti «досягти» (Zubató St. a čl. I 1, 167–170), з п. [osęgły] «дощовий» (Machek ESJČ 421);
мало переконливе виведення від псл. *osuti «обсипати» (ЭСБМ I 187);
бр. [осу́га] «піт; іній, паморозь», ч. [osuhel] «мжичка взимку; паморозь, іній», слц. osuhel’ «паморозь, іній», [osuha] «тс.; сирий туман», болг. [съгъ] «пліснява на вині»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
восу́га
«пара на шибках; масний шар на воді»
заосу́житися
«покритися осугою»
осу́га
«тс.; [плівка на розсолі, наліт на квашенині без розсолу МСБГ; гній в очах Ж]»
осу́гуватий
«покритий осугою»
о́сужень
«вид інфузорії»
осу́жка
«вершки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| осу́га «піт; іній, паморозь» | білоруська |
| съгъ «пліснява на вині» | болгарська |
| osęgły «дощовий» | польська |
| sęgati «хватати, досягати» | праслов’янська |
| *osuti «обсипати» | праслов’янська |
| osuhel' «паморозь, іній» | словацька |
| osuha «тс.; сирий туман» | українська |
| osuhel «мжичка взимку; паморозь, іній» | чеська |
| *osęgti «досягти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України