СТІНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стіна́
псл. stěna «стіна»;
споріднене з гот. stains «камінь», двн. свн. stein, днн. дфриз. stēn, дангл. stān, дісл. steinn «тс.» та більш віддаленими гр. στίαστĩον «кремінь», лат. stīria «крижана бурулька», дінд. styā́yate «застигає, твердіє»;
іє. *stāi-/ stei-/stī˘-/stoi- «тверднути, стискати»;
реконструкція іє. *stēgsna і зіставлення з псл. stogъ «стіг», гр. στέγω «покриваю», лат. tego, лит. stė˜gu «тс.» (Откупщиков 232–238) недостатньо переконливі;
р. болг. стена́, бр. сцяна́, др. стѣна, п. ściana, ч. stěnа, слц. stena, вл. нл. sćěna, м. стена, схв. стиjèна, слн. sténa, стсл. стѣна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засті́нок
«катівня»
насті́нний
о́стінок
«крута скеля, бік гори»
пере́стінка
«перегородка»
пере́стінок
«тс.»
підсті́нок
«нижня частина стіни»
постіні́ти
«збліднути»
пристін
«крутий берег річки»
присті́нний
при́сті́нок
«невисока перегородка; [одвірок Нед]»
про́сті́нок
сті́нка
«стіна; [лісок над кручею]»
стінки́
«рибальські сітки, натягнуті поперек річки»
стінкови́й
«придатний для мурування стін»
(камінь)
стінни́й
стінні́вка
стінови́й
«тс.»
стінови́тий
«добре обмурований»
стінува́тий
«вертикальний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сцяна́ | білоруська |
| стена́ | болгарська |
| sćěna | верхньолужицька |
| stains «камінь» | готська |
| στία «кремінь» | грецька |
| στĩον | грецька |
| στέγω «покриваю» | грецька |
| stān | давньоанглійська |
| stein | давньоверхньонімецька |
| styā́yate «застигає, твердіє» | давньоіндійська |
| steinn «тс.» | давньоісландська |
| stēn | давньонижньонімецька |
| стѣна | давньоруська |
| stēn | давньофризька |
| *stāi- / stei- / stī˘- / stoi- «тверднути, стискати» | індоєвропейська |
| *stēgsna | індоєвропейська |
| stīria «крижана бурулька» | латинська |
| tego | латинська |
| stė˜gu «тс.» | литовська |
| стена | македонська |
| sćěna | нижньолужицька |
| ściana | польська |
| stěna «стіна» | праслов’янська |
| stogъ «стіг» | праслов’янська |
| стена́ | російська |
| стиjèна | сербохорватська |
| stein | середньоверхньнімецька |
| stena | словацька |
| sténa | словенська |
| стѣна | старослов’янська |
| stěnа | чеська |
буршти́н «янтар»
запозичено з німецької мови, мабуть, через польську;
нн. bornstēn, нвн. Bérnstein «тс.» складається з основ дієслова bernen, нижньонімецького варіанта до brennen «горіти, полум’яніти», спорідненого з brauen «варити», braten «смажити», і іменника stēn «(дорогоцінний) камінь», спорідненого з нвн. Stein «камінь», англ. stone «тс.», псл. stena, укр. стіна;
бр. Буршты́н, п. bursztyn, [busztyn, bersztyn], схв. burstin, burštin, burčan;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бру́штин
«тс.»
бу́рштини
«намисто з бурштину»
буршти́нка
«мундштук з янтаря»
бурштинъ
(1679)
бурштынъ
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stone «тс.» | англійська |
| Буршты́н | білоруська |
| bornstēn | нижньонімецька |
| Bérnstein «тс.» | нововерхньонімецька |
| Stein «камінь» | нововерхньонімецька |
| bursztyn | польська |
| stena | праслов’янська |
| burstin | сербохорватська |
| burštin | сербохорватська |
| burčan | сербохорватська |
| стіна | українська |
| busztyn | українська |
| bersztyn | українська |
| brennen «горіти, полум’яніти» | ? |
| brauen «варити» | ? |
| braten «смажити» | ? |
| stēn «(дорогоцінний) камінь» | ? |
опості́н «стіна в стіну, по другий бік стіни, поруч; біля стіни, під стіною»
утворене з прийменників о і по та іменника стіна́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
опості́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о | ? |
| по | ? |
| стіна́ | ? |
сі́ни
псл. sěnь;
споріднене з лтс. sejs «тінь», дінд. chāyā́ «тінь, блиск», перс. sāya «тінь, захист», гр. σϰιᾱʹ «тінь», σϰηνή «намет», σϰιερός «тінистий»;
іє. *sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī-;
може бути пов’язане з тінь, стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-);
менш переконливе зіставлення (Machek ESJČ 543) з гр. ϰτοίνᾱ «оселя»;
р. се́ни, бр. се́нцы, др. сѣни, п. sień, [sieni], ч. síň «зал», ст. sieň «сіни, зал», слц. sieň «тс.», болг. ся́нка «тінь», м. сеница «альтанка; (заст.) намет», схв. се̏ница «альтанка», се̑нка «тінь», слн. sénca «тінь», стсл. сѣнь «тінь; намет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засі́нок
«загорода в сінях»
пере́дсінок
підсі́ння
«ґанок з піддашком; [рундук для продажу товарів]»
при́сінець
«присінки»
присіне́шний
«належний до присінків»
присіне́шня
«передпокій»
при́сі́нки
присі́ння
«присінки»
при́сі́нок
сіне́шній
сі́нки
сінни́й
«сінешній»
сі́нній
сіняни́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́нцы | білоруська |
| ся́нка «тінь» | болгарська |
| σϰιᾱʹ «тінь» | грецька |
| ϰτοίνᾱ «оселя» | грецька |
| chāyā́ «тінь, блиск» | давньоіндійська |
| сѣни | давньоруська |
| *sk῀аi-/sk῀ǝi-/sk῀ī- | індоєвропейська |
| sejs «тінь» | латиська |
| сеница «альтанка; (заст.) намет» | македонська |
| sāya «тінь, захист» | перська |
| sień | польська |
| sěnь | праслов’янська |
| се́ни | російська |
| ница «альтанка» | сербохорватська |
| sieň «тс.» | словацька |
| sénca «тінь» | словенська |
| сѣнь «тінь; намет» | старослов’янська |
| sieni | українська |
| нка «тінь» | українська |
| síň «зал» | чеська |
| σϰηνή «намет» | ? |
| σϰιερός «тінистий» | ? |
| тінь | ? |
| стіна́ (іє. *ts-›*s- :*st- : *t-) | ? |
| sieň «сіни, зал» | ? |
стеари́н
фр. stéarine утворене французьким хіміком М.Е. Шеврелем (1786–1889) від гр. στέᾱρ (‹*στᾱι̯-αρ) «сало, жир», пов’язаного з στα στĩον «кремінь», στίλη «крапля», спорідненими з дінд. styā́yatē «загусає, твердіє», ав. stā-, stāy- «грудка; купа», гот. stains «камінь», дісл. steinn, двн. stein, нвн. Stein «тс.», псл. stěna «стіна», укр. стіна́;
запозичення з французької мови;
р. болг. м. стеари́н, бр. стэары́н, п. stearyna, ч. stearín, stearin, слц. слн. stearín, вл. stearin, схв. стеа̀рӣн;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stā- | авестійська |
| stāy- «грудка; купа» | авестійська |
| стэары́н | білоруська |
| стеари́н | болгарська |
| stearin | верхньолужицька |
| stains «камінь» | готська |
| στέᾱρ «сало, жир» (‹*στᾱι̯-αρ) | грецька |
| στίλη «крапля» | грецька |
| *στᾱι̯-αρ | грецька |
| στīˊα | грецька |
| στĩον | грецька |
| stein | давньоверхньонімецька |
| styā́yatē «загусає, твердіє» | давньоіндійська |
| steinn | давньоісландська |
| стеари́н | македонська |
| Stein «тс.» | нововерхньонімецька |
| stearyna | польська |
| stěna «стіна» | праслов’янська |
| стеари́н | російська |
| стеа̀рӣн | сербохорватська |
| stearín | словацька |
| stearín | словенська |
| стіна́ | українська |
| stéarine | французька |
| stearín | чеська |
| stearin | чеська |
стільни́к «лист, утворюваний бджолами й осами з воскових чашечок»
може бути пов’язане з щіли́на, ці́ли́й, стіл, стели́ти і стіна́;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спі́льни́к
стални́к
сте́льник
сті́нни́к
сто́льник
щільни́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| щіли́на | українська |
| ці́ли́й | українська |
| стіл | українська |
| стели́ти | українська |
| стіна́ | українська |
сті́нка «15 ліктів полотна; складова частина пряжі, нитка Нед»
похідне утворення від стіна́;
назва зумовлена тим, що довжину основи приміряли до висоти стіни в хаті;
р. [стена́] «четверта частина основи для полотна (8 аршинів)», бр. [сцяна́] «міра довжини основи для ткання і полотна»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сцяна́ «міра довжини основи для ткання і полотна» | білоруська |
| стена́ «четверта частина основи для полотна (8 аршинів)» | російська |
| стіна́ | українська |
сті́нниця «настінниця, Parietaria L.» (бот.)
похідне утворення від стіна́, калька наукової назви лат. parietaria, похідної від pariēs, -etis «стіна», parietārius «стінний, який росте на стінах»;
р. стенни́ца (рідк.), посте́нница «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
насті́нниця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| parietaria | латинська |
| -etis «стіна» | латинська |
| parietārius «стінний, який росте на стінах» | латинська |
| pariēs | латинська |
| стенни́ца (рідк.) | російська |
| посте́нница «тс.» | російська |
| стіна́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України