СТІГ — ЕТИМОЛОГІЯ
стіг
псл. stogъ, пов’язане чергуванням із stežerъ/stožer-/stožar-;
споріднене з дісл. stakkr «стіг сіна», staki «жердина, спис», снн. stak «похила загата, гребля з паль і хмизу», лит. stãgaras «сухе стебло», stegerỹs, лтс. stagars «тс.», stęga «penis», stęga «довга жердина, палиця, довгий спис» і, очевидно, також лат. tīgnum (‹*tegnum) «колода, балка»;
іє. *(s)teg- «жердина, кіл»;
пов’язання з псл. stojati (Moszyński PZJP 52) недостатньо об´рунтоване;
р. бр. болг. м. стог, др. стогъ, п. stóg, ч. слц. stoh, вл. stóh, нл. stog, схв. сто̑г, слн. stóg, стсл. стогъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осто́жини
«колоски та ін., що обсипались навколо стогу під час скирдування»
підсті́жжя
«підкладка під стіг»
підсті́жок
«невеликий стіг»
підсто́женє
підсто́жень
«тс.»
підсто́жини
«тс.»
стіжкува́тий
«схожий на стіг»
стіжо́к
сто́гар
«повітка для сіна»
стого́вина
«стовбур дерева в середині стогу»
стогови́ня
«купа, кладка снопів по стовпу; сіно, сушене на стовпі»
стогови́ця
«стовп, довкола якого складають копиці сіна»
стого́ри́на
«тс.»
стогува́ння
стогува́ти
«складати в стіг, стоги»
стожа́лля
«місце, де ставлять снопи»
сто́жи́ти
«тс.»
сто́жище
«підкладка під стіг»
стожкова́тий
«тс.»
стожо́к
«стіжок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стог | білоруська |
| стог | болгарська |
| stóh | верхньолужицька |
| stakkr «стіг сіна» | давньоісландська |
| staki «жердина, спис» | давньоісландська |
| стогъ | давньоруська |
| *(s)teg- «жердина, кіл» | індоєвропейська |
| tīgnum «колода, балка» (‹*tegnum) | латинська |
| stagars «тс.» | латиська |
| stęga «penis» | латиська |
| stęga «довга жердина, палиця, довгий спис» | латиська |
| stãgaras «сухе стебло» | литовська |
| стог | македонська |
| stog | нижньолужицька |
| stóg | польська |
| stogъ | праслов’янська |
| stežerъ / stožer- / stožar- | праслов’янська |
| stojati | праслов’янська |
| стог | російська |
| сто̑г | сербохорватська |
| stak «похила загата, гребля з паль і хмизу» | середньонижньонімецька |
| stoh | словацька |
| stóg | словенська |
| стогъ | старослов’янська |
| stoh | чеська |
| stegerỹs | ? |
дах
через польську мову запозичено з німецької;
свн. dach (нвн. Dach), двн. dah «тс.» споріднене з дісл. þak, лит. stógas «дах», лат. tego «крию, покриваю», псл. stogъ, укр. стіг;
бр. дах, п. dach, ч. [dach];
Фонетичні та словотвірні варіанти
дахі́вка
«черепиця, покрівля»
дахува́тий
«у формі даху»
дахъ
(XVI ст.)
даши́ти
«покривати дахом»
дашо́к
«ковпачок; знак (^) над о, е в українському етимологічному правописі; козирок картуза»
підда́шок
підда́шшя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дах | білоруська |
| dah «тс.» | давньоверхньонімецька |
| þak | давньоісландська |
| tego «крию, покриваю» | латинська |
| stógas «дах» | литовська |
| dach | польська |
| stogъ | праслов’янська |
| dach (нвн. Dach) | середньоверхньнімецька |
| стіг | українська |
| dach | чеська |
то́га «чоловічий верхній одяг у Стародавньому Римі»
запозичення з латинської мови;
лат. toga «тс.» пов’язане з дієсловом tegō, tegere «вкривати, прикривати», спорідненим з гр. στέγω «покриваю», дінд. sthágati, sthagayati «закутує; покриває», двн. dah «дах», лит. stógas «тс.», укр. стіг;
р. бр. болг. м. схв. то́га, п. вл. toga, ч. слц. слн. tóga;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то́га | білоруська |
| то́га | болгарська |
| toga | верхньолужицька |
| στέγω «покриваю» | грецька |
| dah «дах» | давньоверхньонімецька |
| sthágati | давньоіндійська |
| sthagayati «закутує; покриває» | давньоіндійська |
| toga «тс.» | латинська |
| tegere «вкривати, прикривати» | латинська |
| stógas «тс.» | литовська |
| то́га | македонська |
| toga | польська |
| то́га | російська |
| то́га | сербохорватська |
| tóga | словацька |
| tóga | словенська |
| стіг | українська |
| tóga | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України