СТУПАР — ЕТИМОЛОГІЯ

сту́па

псл. *stǫpa «ступа; товкач, макогін»;
очевидно, давнє запозичення з германських мов;
зіставляється з снн. stampe «трамбівка», дангл. stampe «ступа», днн. stamp «знаряддя для товчення», двн. stampf «тс.», пов’язаними з снн. снідерл. stampen «розчавлювати, роздавлювати», дангл. stempan «товкти у ступі», двн. stam(p)fōn, дісл. stappa «бити, товкти» (‹*stampa), франк. ст. *stampōn;
іє. *stemp-/(s)temb-/stembh-;
недостатньо об´рунтоване твердження (Преобр. II 408; Младенов 615, 616; Machek ESJČ 579–580) про власне слов’янське походження;
р. бр. сту́па, др. ступа, п. stępa, ч. stoupa, ст. stúpa, слц. вл. нл. stupa, полаб. stǫ̇po, болг. стъ́па, схв. сту̏па «масничка; ступа», слн. stópa «ступа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ступа́р «сукновал; [водяна сукновальня]»
сту́патень «частина ступи»
ступерна́к «товкач»
сту́пи «пристрій, у якому б’ють вовну» (мн.)
ступи́р «товкач»
сту́пі́р «тс.»
сту́пка
ступни́к «сукновальня, пересувна сукновальня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сту́па білоруська
стъ́па болгарська
stupa верхньолужицька
stampe «ступа» давньоанглійська
stempan «товкти у ступі» давньоанглійська
stampf «тс.» давньоверхньонімецька
stam(p)fōn давньоверхньонімецька
stappa «бити, товкти» (‹*stampa) давньоісландська
stamp «знаряддя для товчення» давньонижньонімецька
ступа давньоруська
*stemp-/(s)temb-/stembh- індоєвропейська
stupa нижньолужицька
stǫ̇po полабська
stępa польська
*stǫpa «ступа; товкач, макогін» праслов’янська
сту́па російська
па «масничка; ступа» сербохорватська
stampe «трамбівка» середньонижньонімецька
stampen «розчавлювати, роздавлювати» середньонижньонімецька
stampen «розчавлювати, роздавлювати» середньонідерландська
stupa словацька
stópa «ступа» словенська
*stampōn франкська
stoupa чеська
*stampōn ?
stúpa ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України