СТУГІН — ЕТИМОЛОГІЯ
стугоні́ти «глухо, безперервно звучати; сильно битися, пульсувати (про серце, кров)»
звуконаслідувальне утворення, частково зближене зі стукати, стогна́ти (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сту́гін
«тривалий шум, гул»
стугни́ти
сту́гон
«глухий гул, стук»
стугонли́вий
стуготі́ння
тугоні́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стукати | ? |
стогна́ти (пор.). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України