СТРІМКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
на́стрім «віз сіна; невеликий, злегка навантажений віз»
похідне утворення від [стрім] «усе високо накладене» Ж;
пор. стрімки́й «крутий, прямовисний», р. [стро́мкий] «високий, крутий» (напр., віз снопів, сіна), [стро́мок] «невеликий віз сіна, соломи, піввоза», бр. [стро́мкій] «накладений тонко і високо», [стро́мок] «невеликий віз сіна, накладений високо, але тонко, не розкладисто», настрамі́ць «накласти високо і як попало»;
р. [остро́мок] «невеликий віз сіна або соломи, піввоза», [остра́мок, остра́мка] «тс.», бр. [настра́мак] «невеликий віз сіна», [остро́мок] «невеликий віз сіна, соломи тощо, накладений високо, але вузько»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́стремок
«тс.»
на́стромки
«злегка накладений віз (сани) сіна або соломи»
на́стромок
настря́мок
«невелика кількість, невеликий віз сіна, соломи, дров»
остря́мок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стро́мкій «накладений тонко і високо» | білоруська |
| настра́мак «невеликий віз сіна» | білоруська |
| стро́мкий «високий, крутий» (напр., віз снопів, сіна) | російська |
| остро́мок «невеликий віз сіна або соломи, піввоза» | російська |
| остра́мок | українська |
| остра́мка «тс.» | українська |
| остро́мок «невеликий віз сіна, соломи тощо, накладений високо, але вузько» | українська |
| стрім «усе високо накладене» | ? |
| стрімки́й «крутий, прямовисний» | ? |
| стро́мок «невеликий віз сіна, соломи, піввоза» | ? |
| стро́мок «невеликий віз сіна, накладений високо, але тонко, не розкладисто» | ? |
| настрамі́ць «накласти високо і як попало» | ? |
стра́мець «щось високо і круто розташоване»
форми, пов’язані з коренем псл. strem-/strьm-, до якого зводяться й стримі́ти, стрімки́й, р. стремни́на «крутизна, круча», стремя́нка «драбина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стра́ми́на
«переносна драбина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| strem- / strьm- | праслов’янська |
| стремни́на «крутизна, круча» | російська |
| стремя́нка «драбина» | російська |
| стримі́ти | українська |
| стрімки́й | українська |
стре́ме́но́
виведення від слат. strima «стремено» (Matzenauer 314) сумнівне;
виводиться також (Берн-штейн Очерк 1974, 178) від гіпотетичної дієслівної основи псл. *strem- із значенням «стягувати, зв’язувати»;
псл. (s)tremę, *(s)tr̥mę, очевидно, пов’язані з stremъ, *str̥mъ «крутий, стрімкий; тугий», до якого зводиться також укр. стрімки́й;
р. стре́мя «стремено», бр. стрэ́мя, др. стремень, стрьмень, п. strzemię, [каш. střemą, střeḿeń, střeḿono], ч. střemen, třemen, ст. střemen, (s)třmen, слц. stremeň, strmeň, вл. třmjeń, třemjeń, ст. tšmeń, нл. tśmjeń, ст. tschmeň, болг. стре́ме, м. стремен, схв. стре̏ме, стре̏мēн, стр̏мēн, слн. strême, цсл. стрьмéнь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
настре́мець
«спадкоємець»
стре́м'я
«стремено Нед, Куз; слід ноги Нед, слід Пі»
стремени́стий
«міцний в стременах»
стременне́
«остання чарка перед дорогою»
стреме́нний
«конюх-слуга»
стре́мень
«стремено»
стремі́н
«тс.»
стремі́нце́
«стремено в середньому вусі»
(анат.)
стри́мено
«стрем’янка»
струме́нта
«стремена»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стрэ́мя | білоруська |
| стре́ме | болгарська |
| třmjeń | верхньолужицька |
| třemjeń | верхньолужицька |
| tšmeń | верхньолужицька |
| стремень | давньоруська |
| стрьмень | давньоруська |
| стремен | македонська |
| tśmjeń | нижньолужицька |
| tschmeň | нижньолужицька |
| strzemię | польська |
| *strem- «стягувати, зв’язувати» | праслов’янська |
| *(s)t<SUP>ь</SUP>r̥mę | праслов’янська |
| *st<SUP>ь</SUP>r̥mъ «крутий, стрімкий; тугий» | праслов’янська |
| (s)tremę | праслов’янська |
| stremъ | праслов’янська |
| (s)tremę | праслов’янська |
| стре́мя «стремено» | російська |
| стре̏ме | сербохорватська |
| стре̏мēн | сербохорватська |
| стр̏мēн | сербохорватська |
| strima «стремено» | середньолатинська |
| stremeň | словацька |
| strmeň | словацька |
| strême | словенська |
| стрімки́й | українська |
| стрьмéнь | церковнослов’янська |
| střemen | чеська |
| třemen | чеська |
| střemen (s)třmen | чеська |
| (s)třmen | чеська |
| (s)třmen | чеська |
| (s)třmen | чеська |
| střemą | ? |
| střeḿeń | ? |
| střeḿono | ? |
стре́м'я «круте урвище, провалля; швидка, бурхлива течія»
менш обґрунтовані зіставлення з лтс. stramenes «багнисті рівні луки» (Mühl.–Endz. III 1081) або з лит. [stramenu] «гоню, лякаю», [pastramẽno] «злякався» (Būga RR II 605; Trautmann 290), як і думка (Kopečnó Езиков. изсл. Младенов 379) про звуконаслідувальне походження;
є підстави вбачати тут праслов’янську омонімію двох етимологічних гнізд – із семантикою «стирчати, височіти» (від іє. *ster-) і з семантикою «текти, спрямовувати» (від іє. *ser-/sr- › псл. str-);
псл. *str̥mъ «крутий», stromъ «тс.», stremę «крутизна», stremiti «направляти»;
очевидно, споріднене з гол. stram «жорсткий», н. stramm «тугий, жорсткий», гр. στερέμνιος «жорсткий, міцний», які зводяться до іє. *ster- «твердий, жорсткий, тугий, закляклий»;
зіставляється також (Соболевский РФВ 71, 432; Преобр. ІІ 396–397; Младенов 612; Moszyński PZJP 123–124) з іє. *ser-/srei-/ sri- «текти» (псл. struja);
р. стре́мя «швидка, бурхлива течія», стремни́на «тс.; урвище», стреми́ть «спрямовувати, швидко рухатися», стреми́ться «тс.; прагнути», бр. стро́ма «обрив; прудка течія», стрэ́мка «гостра тріска, осколок», п. stromy «крутий», trzmić «стирчати», ч. strmó «крутий», strměti «стирчати, височіти», слц. strmó «крутий», strmiet’ «стирчати, височіти», болг. стръ́мен «крутий», стремя́ се «прагну; направляюся», м. стрм(ен) «крутий», стреми се «прагне», схв. стр̏м «крутий», стре́мити «направлятися, прагнути», слн. stŕm «крутий», stremíti «прагнути», стсл. стрьмити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
настро́ми
«шевська колодка, копил»
сре́м'я
«тс.»
сте́рмо
«крутизна»
стра́мкувати
«настромлювати»
стреме́но́
«урвище»
стремі́ти
«стирчати; стояти сторчма; швидко рухатися; прагнути»
стремли́вий
«прагнучий»
стремлі́ння
стре́мно
«безодня, провалля»
стри́мен
«настрій; прагнення, устремління»
стримі́ти
«тс.»
стрім
«схил Куз; усе, що високо підноситься, стрімчак; нанесене течією; напрям Нед»
стрімки́й
стрімко́ванє
«вимірювання глибини лотом»
стрімли́вий
стрімля́к
«шпиль»
стрімля́ти
«настромлювати»
стрі́мниця
«вертикаль»
стрімну́ти
«направитися, кинутися»
стрімча́к
«прямовисна, стрімка скеля; те, що високо підноситься»
стрімча́стий
стром
«круча»
стром'ять
«прямовисно, вертикально»
строма́
«тс.; круте урвище, провалля, крутий, скелястий берег; швидка, бурхлива течія»
стромани́стий
«тонкий, стрункий»
стро́мий
«крутий, обривистий»
строми́на́
«обрив, круча СУМ, Нед; [стрімкий крутий схил О]; круте урвище, провалля; швидка, бурхлива течія»
строми́ти
стромли́вий
«стрімкий»
стро́млядь
«крутий берег, схил гори»
стромля́ти
стромови́на
«тс.»
струмени́стий
«тс.»
стрямки́й
«крутий»
устремлі́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стро́ма «обрив; прудка течія» | білоруська |
| стрэ́мка «гостра тріска, осколок» | білоруська |
| стръ́мен «крутий» | болгарська |
| стремя́ се «прагну; направляюся» | болгарська |
| stram «жорсткий» | голландська |
| στερέμνιος «жорсткий, міцний» | грецька |
| *ster- «стирчати, височіти» (від іє. *ster-) | індоєвропейська |
| *ser-/sr- | індоєвропейська |
| *ster- «твердий, жорсткий, тугий, закляклий» | індоєвропейська |
| *ser- / srei- / sri- «текти» (псл. struja) | індоєвропейська |
| stramenes «багнисті рівні луки» | латиська |
| stramenu «гоню, лякаю» | литовська |
| pastramẽno «злякався» | литовська |
| стрм(ен) «крутий» | македонська |
| стреми се «прагне» | македонська |
| stramm «тугий, жорсткий» | німецька |
| stromy «крутий»«стирчати» | польська |
| trzmić «крутий»«стирчати» | польська |
| str- | праслов’янська |
| *st<SUP>ь</SUP>r̥mъ «крутий» | праслов’янська |
| stromъ «тс.» | праслов’янська |
| stremę «крутизна» | праслов’янська |
| stremiti «направляти» | праслов’янська |
| стре́мя «швидка, бурхлива течія» | російська |
| стремни́на «тс.; урвище» | російська |
| стреми́ть «спрямовувати, швидко рухатися» | російська |
| стреми́ться «тс.; прагнути» | російська |
| стр̏м «крутий» | сербохорватська |
| стре́мити «направлятися, прагнути» | сербохорватська |
| strmý «крутий»«стирчати, височіти» | словацька |
| strmiet' «крутий»«стирчати, височіти» | словацька |
| stŕm «крутий»«прагнути» | словенська |
| stremíti «крутий»«прагнути» | словенська |
| стрьмити «тс.» | старослов’янська |
| strmý «крутий»«стирчати, височіти» | чеська |
| strměti «крутий»«стирчати, височіти» | чеська |
трима́ти
очевидно, псл. trimati «держати»;
дальші зв’язки не зовсім ясні;
зіставляється з нвн. stramm «міцний, здоровий», strammen «стягувати» (Machek ESJČ 658), з укр. стрімки́й, стреме́но́, р. стреми́ть, стре́мя (Zubatý St. a čl. I 2, 167), а також з слн. trma «упертість» (Bezlaj Eseji 150);
бр. трыма́ць, п. trzymać «тримати», ч. třímati «тс.; стискати», слц. trimat’ «тримати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́трим
«витримка»
витрима́лий
«поміркований, витриманий»
ви́триманий
витри́манці
(про терпляче чекання)
ви́тримка
встрима́ло
«стримано»
встри́мати
«стримати»
втри́мати
втри́матися
дотри́маний
дотри́мати(ся)
затри́маний
затри́мати
затри́матися
затри́мка
невтри́мний
не́стрим
«нестриманість»
нестри́мний
нестрі́мно
«надмірно»
отри́мання
отри́мач
«одержувач»
пі́дтрим
«підтримка»
пі́дтри́мка
пі́дтри́мок
«тс.»
стрим
стрима́лий
«стриманий»
стри́маний
стри́маність
стри́ма́ти
трима́тися
трима́ч
утри́манець
утри́манка
утри́мання
утри́манство
утри́мати(ся)
утри́мувач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трыма́ць | білоруська |
| stramm «міцний, здоровий» | нововерхньонімецька |
| strammen «стягувати» | нововерхньонімецька |
| trzymać «тримати» | польська |
| trimati «держати» | праслов’янська |
| стреми́ть | російська |
| стре́мя | російська |
| trimat' «тримати» | словацька |
| trma «упертість» | словенська |
| стрімки́й | українська |
| стреме́но́ | українська |
| třímati «тс.; стискати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України