СТРІВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

розстрява́ти «розлучатися»

не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації форм розстава́тися і стріва́ти «зустрічати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розстрява́тися «тс.»
розтрява́ти «розлучати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
розстава́тися «зустрічати» українська
стріва́ти українська

стрі́тити «зустріти»

псл. *sъ-rěsti ‹*sŭ-rēttei;
очевидно, споріднене з лит. su-rė˜sti «схопити, піймати»;
менш певне зближення з лит. randù «знаходжу» (Brückner AfSlPh 40, 12), rásti (radaũ) «знаходити», лтс. rast «тс.» і гот. wraton «іти, подорожувати», дісл. vrata «подорожувати, знаходити»;
припускається відповідність псл. *sъ- дінд. su- «хороший, щасливий» і тлумачення псл. *sъrěti̯a «зустріч» як «хороший, щасливий випадок»;
р. встре́тить, сре́тение, бр. стрэць «зустріти», др. стрѣтити, п. ст. pośrześć, ч. střetnouti, ст. střenúti, слц. stretnút’, болг. сре́щна, схв. сре̏сти, слн. sréčati, стсл. сърѣсти, сърѣтати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

встріт «випадок, нагода»
встріть «назустріч»
встрі́ча «зустріч»
встрі́чний «зустрічний»
зустрі́т «зустріч»
зустрі́ти
зу́стріч
зустрі́ча «тс.»
зустріча́ти
зустрі́чний
на́встріч
навстрі́чку
назу́стріт
назустрі́тник «сусід навпроти»
назу́стріч «тс.»
нао́стріть «у протилежному напрямі; назустріч; напередодні»
на́стріт «назустріч»
пере́стріт «хвороба від зустрічі з недоброю людиною»
пере́стрі́т «зустріч; нещасливий випадок»
підстрі́чний «зустрічний; пов’язаний з пристрітом»
по́стріч «місце зустрічі»
при́стрі́т «хвороба, викликана злим поглядом; [застереження Нед]»
пристрі́тельний «пов’язаний з пристрітом»
пристрі́ти «заподіяти зло лихим поглядом; [зустріти; застерегти Нед]»
пристрі́ти́ти «тс.»
пристрі́тний «тс.»
пристрі́тник «той, хто спричинює пристріт»
пристрі́чений «помічений у чомусь, запідозрений»
стреч «назустріч»
стріва́ти
стрі́ва́тися
стріка́ти «зустрічати»
стрі́нути
стріт «зустріч»
стріте́нні (куми)
Стрі́тення «християнське свято на честь принесення немовляти Ісуса в храм»
стрі́ти «тс.»
стрі́тник «дружко молодої»
стріть
стріч «тс.»
стрі́ча «тс.»
стрі́чань
стріча́ти
стрі́чені (куми)]
стрі́чення «тс.»
стрі́чний
устрі́ч «назустріч»
устрі́ча «зустріч»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стрэць «зустріти» білоруська
сре́щна болгарська
wraton «іти, подорожувати» готська
su- «хороший, щасливий» давньоіндійська
vrata «подорожувати, знаходити» давньоісландська
стрѣтити давньоруська
rast «тс.» латиська
su-rė˜sti «схопити, піймати» литовська
randù «знаходжу» литовська
rásti литовська
radaũ литовська
pośrześć польська
*sъ-rěsti праслов’янська
*sŭ-rēttei праслов’янська
*sъ- праслов’янська
*sъrěti̯a «зустріч» праслов’янська
встре́тить російська
сре́тение російська
сре̏сти сербохорватська
stretnút' словацька
sréčati словенська
сърѣсти старослов’янська
сърѣтати «тс.» старослов’янська
střetnouti чеська
střenúti чеська

по́стріл «зустріч; поганий, нещасливий випадок; пристріт»

очевидно, результат можливої в частині південно-західних говірок гіперистичної зміни давнішого *пострів, похідного від стріва́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*пострів українська
стріва́ти українська

трива́ти «відбуватися протягом певного часу; чекати; [жити, існувати]»

запозичення з польської мови;
п. trwać «тривати; жити, існувати; перебувати; витримувати; чекати; бути відданим; бути терплячим; дбати, зважати», як і ч. trvati «тривати; наполягати», слц. trvat’ «тс.», походить від псл. [*trъvati] «тс.», пов’язаного з [trajati], звідки ч. ст. tráti «тривати», вл. trać, нл. traś «тс.», болг. тра́я «тривати; терпіти», м. трае «тс.», схв. тра̏яти «тривати; жити», стсл. траѭти «тривати»;
псл. [*trъvati] споріднене з ав. taurvaya- «перемагати», дінд. tárati (tiráti, turáti, tarute) «переходить, переїжджає, перемагає, перевищує», tū́rvati «перемагає, пересилює», далі з хет. tarh- «перемагати, пересилювати», лат. termo «мета; кінець; межа», гр. τέρμα «тс.», νέϰ-ταρ «нектар» (початково «що перемагає смерть»);
іє. [*tr̥va-], похідне з детермінативом -v- від кореня *tr̥-;
зіставляється далі з дінд. trāyate «береже», ав. vrāti «захист», ірл. trath «час» (Brüсkner 578);
виводилось також з незасвідченого псл. *tъrvъ- «тривалий» і зіставлялося з дінд. dhruvá- «міцний», лат. dūrus «твердий», durāre «тривати», нвн. dauern «тс.» (Machek ESJČ 655; Holub–Lyer 491);
бр. трыва́ць «тривати; витримувати; терпіти; служити, бути придатним», нл. [trwaś] «тривати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

витрева́лий «витривалий; стійкий»
витрива́лий
пострива́ти
сти́рвати «почекати, потерпіти; ослабнути Нед; минати; проходити ВеЛ»
сти́рватися «стриматися»
стрива́ти
стріва́ти «почекати»
трева́лий «тривалий»
трева́ти «тс.; терпіти, страждати»
тревкий «тривалий, тривкий»
тре́вний «витривалий»
трива́вий «витривалий»
тривавки́й «тс.»
трива́й «той, що вагається, бариться; повільний, забарний, недбалий, лінивий»
трива́лий
трива́лість «час, строк»
трива́льний «міцний Г; постійний Куз»
тривки́й
три́вок «життя Нед; тривалість, час, термін Куз»
тривузне́й «тривкий»
тріва́ти «тривати; перебувати; жити; чекати»
трі́во́к «життя, існування; спосіб існування»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taurvaya- «перемагати» авестійська
vrāti «захист» авестійська
трыва́ць «тривати; витримувати; терпіти; служити, бути придатним» білоруська
тра́я «тривати; терпіти» болгарська
trać верхньолужицька
τέρμα «тс.» грецька
νέϰ-ταρ «нектар» (початково «що перемагає смерть») грецька
tiráti давньоіндійська
tárati «переходить, переїжджає, перемагає, перевищує» (tiráti, turáti, tarute) давньоіндійська
tū́rvati «перемагає, пересилює» давньоіндійська
turáti давньоіндійська
tarute давньоіндійська
trāyate «береже» давньоіндійська
dhruvá- «міцний» давньоіндійська
*tr̥va- індоєвропейська
*tr̥- індоєвропейська
trath «час» ірландська
termo «мета; кінець; межа» латинська
dūrus «твердий» латинська
durāre «тривати» латинська
трае «тс.» македонська
traś «тс.» нижньолужицька
trwaś «тривати» нижньолужицька
dauern «тс.» нововерхньонімецька
trwać «тривати; жити, існувати; перебувати; витримувати; чекати; бути відданим; бути терплячим; дбати, зважати» польська
*trъvati «тс.» праслов’янська
trajati праслов’янська
*trъvati праслов’янська
*tъrvъ- «тривалий» праслов’янська
тра̏яти «тривати; жити» сербохорватська
trvat' «тс.» словацька
траѭти «тривати» старослов’янська
tarh- «перемагати, пересилювати» хетська
trvati «тривати; наполягати» чеська
tráti «тривати» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України