СТРУЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стру́я́ «струмінь УРС, О; [потік, течія Нед; глибока вода в річці ВеНЗн, О»
псл. struja «струмінь, течія», пов’язане з struga «течія, проточна вода» (укр. [стру́га́] «потік, струмок»), *strumy (*strumę) «струмок; потік, течія» (укр. стру́мінь);
споріднене з лит. sraujá «течія», лтс. strauja «тс.», лит. sraũjas «швидкий», лтс. stráujš «тс., стрімкий», ірл. srūaim «течія», двн. Stroua (притока Заале у Франконії), Streua, нвн. Strеu «тс.»;
р. струя́, бр. [струй] «річище», др. струя «хвиля, струмінь, потік», слц. struj(a) «течія, струмінь, приплив» (з р.?), болг. стру́я «струмінь», м. струjа «тс., течія», схв. стру́jа, слн. strújа «тс.», стсл. строуа «струмінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
строя́
«тс., потік»
стру́єнє
«течія»
струї́стий
«струменистий»
стру́йний
«плавний Нед; доброзвучний»
струйча́тий
«хвилеподібний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
струй «річище» | білоруська |
стру́я «струмінь» | болгарська |
Stroua (притока Заале у Франконії) | давньоверхньонімецька |
струя «хвиля, струмінь, потік» | давньоруська |
srūaim «течія» | ірландська |
strauja «тс.» | латиська |
stráujš «тс., стрімкий» | латиська |
sraujá «течія» | литовська |
sraũjas «швидкий» | литовська |
струjа «тс., течія» | македонська |
Strеu «тс.» | нововерхньонімецька |
struja «струмінь, течія» | праслов’янська |
струя́ | російська |
стру́jа | сербохорватська |
struj(a) «течія, струмінь, приплив» (з р.?) | словацька |
strújа «тс.» | словенська |
строуа «струмінь» | старослов’янська |
struga «течія, проточна вода» (укр. [стру́га́] «потік, струмок») | ? |
*strumy «струмок; потік, течія» (*strumę)(укр. стру́мінь) | ? |
Streua | ? |
ревмати́зм
запозичення з латинської мови;
лат. rheumatismus походить від гр. ῥευματισμός «розтікання (по тілу)», пов’язаного з ῥευ̃μα «потік; розлив; ревматичне страждання», ῥέω (‹ῥεϜω) «течу; розливаюся», спорідненими з лит. sravė́ti «повільно текти, просочуватися», псл. *sruja «струмінь», укр. струя́;
р. ревмати́зм, бр. рэўматы́зм, п. reumatyzm, ч. revma(tismus), слц. reumа(tismus), вл. reumatizm, болг. ревмати́зъм, м. ревмати́зам, схв. реума, рѐума, реумата̄зам, слн. révma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ревма́тик
ревмати́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэўматы́зм | білоруська |
ревмати́зъм | болгарська |
reumatizm | верхньолужицька |
ῥευματισμός «розтікання (по тілу)» | грецька |
rheumatismus | латинська |
sravė́ti «повільно текти, просочуватися» | литовська |
ревмати́зам | македонська |
reumatyzm | польська |
*sruja «струмінь» | праслов’янська |
ревмати́зм | російська |
реума | сербохорватська |
reumа(tismus) | словацька |
révma | словенська |
струя | українська |
рѐума | українська |
зам | українська |
revma(tismus) | чеська |
ῥευ̃μα «потік; розлив; ревматичне страждання» | ? |
реоста́т «прилад для регулювання напруги в електричному колі»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Rheostát, фр. réostat, англ. rheostat утворено на основі гр. ῥέω «течу», спорідненого з дінд. srávati «тече», лит. sravа̀ «потік», псл. *sruja «тс.», укр. струя́, о́стрів, і στατός «стоячий, нерухомий», пов’язаного з ἵστημι «стою, ставлю», спорідненим з лат. sto «стою», status «встановлений, призначений», псл. stati, укр. ста́ти;
р. болг. реоста́т, бр. рэаста́т, п. ч. слц. вл. reostat, схв. рео̀стāт, слн. reostát;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rheostat | англійська |
рэаста́т | білоруська |
реоста́т | болгарська |
reostat | верхньолужицька |
ῥέω «течу» | грецька |
στατός «стоячий, нерухомий» | грецька |
ἵστημι «стою, ставлю» | грецька |
srávati «тече» | давньоіндійська |
sto «стою» | латинська |
status «встановлений, призначений» | латинська |
sravа̀ «потік» | литовська |
Rheostát | німецька |
reostat | польська |
*sruja «тс.» | праслов’янська |
stati | праслов’янська |
реоста́т | російська |
рео̀стāт | сербохорватська |
reostat | словацька |
reostát | словенська |
струя́ | українська |
ста́ти | українська |
о́стрів | українська |
réostat | французька |
reostat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України