СТРУГА — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *sreō˘-/ srou-/sru- «текти»;

зближується з лтс. straũga «низьке місце, де можна провалитися», struga «болото», strūga «струмінь води», strũgla «тс.»;

псл. struga «течія, проточна вода», пов’язане з struja «струмінь», ostrovъ «острів»;

р. [стру́га] «ковбаня в річці, яка літом пересихає», бр. [стру́га] «затока; грузьке болото», п. struga «струмінь, течія», ч. strouha «канава, рів», слц. struha «тс.», нл. tšuga «канава; струмок, течія», слн. strúga «річище; канава», стсл. строуга «струмінь, течія»;

менш переконливе виведення від іє. *sreō˘-/sru- «текти» і зіставлення з псл. ostrovъ «острів», struja «струмінь» (Преобр. II 402; Brückner 520);

псл. [strugъ/struga] «човен», очевидно, пов’язане з strъgati (stružǫ) «стругати»;

р. струг «човен», бр. (заст.) струг «дерев’яне річкове судно», др. стругъ «човен, судно», п. strug «плоскодонне веслове судно, струг», struga «тс.»;

викликає сумнів ототожнення (Фасмер III 757–758; Преобр. II 394; Bezlaj Eseji 138; Trautmann 290) зі стри́жень (р. сте́ржень) «серцевина»;

пов’язувалося також (Соболевский РФВ 64, 116; ЖМНП 1886, вересень 155) з р. [стру́га] «течія» (укр. [струга́] «тс.»);

очевидно, споріднене з шв. streke «стрижень течії», яке зіставляється з двн. strīhhan «гладити, проводити, терти», псл. *strigti «стригти»;

реконструюється псл. *strьžьnь або *strьgy, *strьžene;

р. стре́жень, [стреж, стрежа́], бр. стры́жань «тс.», ч. ст. strziess «вир», слн. stržén «найглибше місце річки, бистрина»;

псл. ostrǫga «тс.», похідне від ostrъ «гострий»;

п. ostrężyna, ст. ostręga, каш. [ostružene], ч. слц. ostružina, вл. [wostružina], схв. а̏струга, слн. ostróga «тс.»;

неясне;

псл. strъgati, stružǫ «скребти, стругати»;

споріднене з лтс. strũgaóns «смугастий» (*strūga «смуга»), дісл. striūka «гладити; прасувати», гр. στρεύγομαι «знесилююся, чахну, сохну», норв. strokk «рубанок, струг», фриз. [strôk] «смуга», дангл. stroccian «гладити, намазувати; торкатися», гол. strooken «гладити»;

іє. *streug-, похідне від *st(e)reu- «намазувати, гладити, робити смуги, торкатися» (‹*ster- «гладити, зачіпати, торкатися»), паралельне до *streig- «тс.», до якого зводиться псл. *strigti «стригти»;

р. строга́ть, струга́ть, бр. струга́ць, др. стругати, стръгати, п. strugać, ч. strouhati «терти на тертці; стругати», ст. sestrhal (koru) «зішкрябав», strúhati, слц. strúhat’ «дрібно різати; застругувати», вл. truhać «терти на тертці; скребти; брити», нл. tšugaś «тс.», болг. стру́жа «обробляю на токарному верстаті», м. струже «точить; струже», схв. стру́гати «точити; стругати», слн. stŕgati «скребти; терти на тертці», strúgati «точити», стсл. стръгати (строугати) «шкрябати, зішкрябувати, здирати», стръгати сѧ «бритися»;

псл. діал. *pьstrǫgъ// //*pьstrǫgа «форель», утворене за допомогою суфікса -ǫgъ//-ǫgа від pьstrъ «пістрявий, рябий» (риба покрита червоними цяточками);

від цього ж прикметника, але з іншими суфіксами утворено і болг. пъстъ́рва «форель», схв. па̏стрма, па̏стрва, слн. postŕv «тс.»;

р. [пеструха], п. pstrąg, ч. слц. pstruh, вл. pstruha, нл. pstrug «тс.»;