СТРОПА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, пов’язане зі [стріп] «покрівля; стеля»;

пор. ісл. hrōf «розбите судно, уламки корабля», норв. [rōv] «уламки розваленого будинку», які пов’язуються з дангл. hrōf «дах», псл. stropъ «тс.»;

гол. strop «петля на снасті або ланцюзі», як і англ. strop «строп», дангл. stropp «тс.», походить від лат. stroppus (struppus) «кручений пас», яке зводиться до гр. στρόφος «пов’язка, мотузок, пояс», пов’язаного з στρέφω «повертаю, перевертаю, скручую, звиваю», στρεβλός «кривий, зігнутий», дальші зв’язки яких невідомі;

через російське посередництво запозичено з голландської мови;

р. бр. болг. строп, п. слц. strop, схв. строп;

менш умотивоване зближення з лтс. straps «витягнутий, прямий», лит. parstrapinti «притягтися», свн. straf «тугий», а також лит. stripìnis, strỹpas «дрючок», гр. τράπηξ (τράφηξ) «паля; борт судна», лит. stir̃pti «підростати» (Младенов 613; Zubató St. a čl. I 2, 166; Mühl.–Endz. III 1081; Persson Beitr. 436), як і зіставлення з гр. ἐρέφω«накриваю», ὀροφή «покрівля» (Machek ESJČ 583; Slavia 16, 190);

іє. k῀rā˘po- «дах»;

очевидно, споріднене з лит. [strapékas] «палка, кийок», дісл. hrōf «дах, покрівля; сарай», дангл. hrōf «дах, стеля, верхівка», англ. roof «дах; стеля», корн. craw, брет. krao «стайня», ірл. cro (‹*crapo-) «огорожа; перегородка; хлів; хатина»;

псл. stropъ ‹*srop- «покрівля»;

р. [строп] «дах; горище; стеля», бр. [строп] «гребінь даху», др. стропъ «дах», п. strop «склепіння», ч. слц. strop «стеля», болг. [строп] «горище», схв. [стро̑п] «стеля», слн. strа̏p «тс.», стсл. стропъ «стеля; дах»;

неясне;

зіставлення з р. [стро́пота] «кривизна, неправдивість, упертість» або [строп] «гребінь даху» (ЭСБМ 7, 258) позбавлене підстав;

р. настропали́ть «підмовити, підбурити, настроїти», [настропи́ть] «тс.», бр. [настрапалі́ць] «підучити, підбурити, настроїти»;