СТРИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стриху́ле́ць «паличка для вирівнювання шкіри; паличка для вирівнювання зерна»
запозичення з польської мови;
п. strychuleс «дощечка для вирівнювання сипких матеріалів», [strych] «тс.» походить від нвн. Streichholz «тс.»;
бр. стрыхо́ўка «прилад для вирівнювання соломи при покритті хати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрих
стрихі́вка
«тс.»
стрихі́л
«прилад для натягання шкіри»
стрихі́ль
«інструмент для розтягування шкіри»
стриху́ла
«планка для вирівнювання зерна в мірці»
стріхі́ль
«тупий шевський ніж, яким вирівнюють шкіру»
штихі́л
«тс.»
штри́хінь
«інструмент для обскрібування шерсті»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стрыхо́ўка «прилад для вирівнювання соломи при покритті хати» | білоруська |
| Streichholz «тс.» | нововерхньонімецька |
| strychuleс «дощечка для вирівнювання сипких матеріалів» | польська |
| strych «тс.» | польська |
стрі́ха́ «нижній край солом’яної покрівлі; покрівля будівлі, переважно солом’яна»
псл. strěxa, очевидно, з давнішого *stroi̯sa (можливо, *stroigsa), пов’язаного з strojь «порядок, розпорядок, стрій»;
у такому разі споріднене з лит. strajá «солома, підстилка», strejá «тс.», stríegti «крити соломою», striẽgti «тс.»;
недостатньо обґрунтованими є пов’язання з іє. *ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти», представленим у псл. *-sterti, укр. просте́рти (Горяев 351; Ильинский ИОРЯС 20/3, 73–74; Machek LF 68, 99; Koštial AfSlPh 37, 397), реконструкція псл. *stersā (Младенов 614; Schrader Reallexikon I 179–180), виведення від іє. *krēdsā (Oštir AfSlPh 36, 441), як і зближення з р. страх або стра́жа (Mikkola IF 6, 351);
р. стреха́ «стріха», бр. страха́ «дах; стріха», [стрэх, стрэ́ха, стрых, стріха́], др. стрѣха, п. strzecha «тс.», ч. střecha «дах», слц. strecha, вл. třěcha, нл. stśěcha, [strěcha, tśěcha] «тс.», болг. стря́ха (стреха́) «стріха, дах», м. стреа «стріха», схв. стре̏ха «тс.», слн. stréha «дах», стсл. стрѣха «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
застрі́шина
«покрівля над тином»
остри́жник
«складова частина остова даху»
о́стріх
«огорожа з переплетених гілок»
острі́ха
«стріха»
острі́шник
«колода з кілочками для утримання соломи на даху»
острі́шниця
«стріха»
острі́шок
острішшя
«тс.»
підострі́шина
«довга балка в покрівлі»
підстріха
«місце під стріхою»
підстрі́шок
підстрі́шшя
«тс.»
стрих
«горище»
стриха́
«стріха»
стріх
«тс.»
стрі́хавий
«скуйовджений; шерехатий»
стріха́стий
«з великою, широкою стріхою»
стріха́тий
«тс.; [скуйовджений Нед]»
стріха́ч
«покрівельник; сніпок для покрівлі»
стря́ха
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страха́ «дах; стріха» | білоруська |
| стрэх | білоруська |
| стрэ́ха | білоруська |
| стрых | білоруська |
| стріха́ | білоруська |
| стря́ха «стріха, дах» (стреха́) | болгарська |
| стреха́ | болгарська |
| třěcha | верхньолужицька |
| стрѣха | давньоруська |
| *ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти» | індоєвропейська |
| *krēdsā | індоєвропейська |
| strajà «солома, підстилка» | литовська |
| strejà «тс.» | литовська |
| stríegti «крити соломою» | литовська |
| striẽgti «тс.» | литовська |
| стреа «стріха» | македонська |
| stśěcha | нижньолужицька |
| strěcha «тс.» | нижньолужицька |
| tśěcha «тс.» | нижньолужицька |
| strzecha «тс.» | польська |
| strěxa | праслов’янська |
| *stroi̯sa (можливо, *stroigsa) | праслов’янська |
| strojь «порядок, розпорядок, стрій» | праслов’янська |
| *stroigsa | праслов’янська |
| *-sterti | праслов’янська |
| *stersā | праслов’янська |
| страх | російська |
| стра́жа | російська |
| стреха́ «стріха» | російська |
| стре̏ха «тс.» | сербохорватська |
| strecha | словацька |
| stréha «дах» | словенська |
| стрѣха «тс.» | старослов’янська |
| просте́рти | українська |
| střecha «дах» | чеська |
штрих «коротка риса, лінія»
запозичення з німецької мови;
н. Strich «штрих, риса, лінія; смуга, простір» утворене від streichen «ходити, блукати; гладити, торкатися», спорідненого з двн. strīhhan, гол. strijken, дангл. strīcan, англ. strike, дісл. strȳkva, псл. *strigti, укр. стри́гти;
р. м. штрих, бр. штрых, п. sztrych, ч. štrych, слц. (розм.) štrich, вл. štrych, болг. щрих, схв. štrih;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрих
«штрих»
стрихува́-ти
«штрихувати»
стри́шка
«тс.»
штрихува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| strike | англійська |
| штрых | білоруська |
| щрих | болгарська |
| štrych | верхньолужицька |
| strijken | голландська |
| strīcan | давньоанглійська |
| strīhhan | давньоверхньонімецька |
| strȳkva | давньоісландська |
| штрих | македонська |
| Strich «штрих, риса, лінія; смуга, простір» | німецька |
| streichen «ходити, блукати; гладити, торкатися» | німецька |
| sztrych | польська |
| *strigti | праслов’янська |
| штрих | російська |
| štrih | сербохорватська |
| štrich (розм.) | словацька |
| стри́гти | українська |
| štrych (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України