СТРИЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стриж «серпокрилець, Apus Scop.; [щурик береговий, Riparia riparia L. Шарл]» (орн.)
близьке до гр. στρί(γ)ξ «якийсь нічний птах», лат. strix (род. в. strigis) «сова вухата, Asio otus L.», що зводиться до іє. *(s)trī˘g-(*strei-g-) «шипіти; дзижчати, летіти (з посвистом)»;
псл. strižь, strěžь, очевидно, звуконаслідувального походження;
р. стриж «серпокрилець», бр. стрыж «тс.», п. strzyżyk «волове очко, Troglodytes troglodytes L. (Troglodytes parvulus)», [strzyż], (ст.) strzeż, strzeżyk, ч. střízlík, ст. střiežík, [мор. stříž, čížiček, křížliček], слц. [striežik, strížlik], нл. stśěž, полаб. strezĕk, слн. stŕžek, цсл. стрижь «корольок, Regulus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрижик
«щурик береговий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стрыж «тс.» | білоруська |
| στρί(γ)ξ «якийсь нічний птах» | грецька |
| *(s)trī˘g- «шипіти; дзижчати, летіти (з посвистом)» | індоєвропейська |
| *strei-g- | індоєвропейська |
| strix «сова вухата, Asio otus L.» (род. в. strigis) | латинська |
| stříž | моравське |
| čížiček | моравське |
| křížliček | моравське |
| stśěž | нижньолужицька |
| strezĕk | полабська |
| strzyżyk «волове очко, Troglodytes troglodytes L. (Troglodytes parvulus)» | польська |
| strzyż (ст.) | польська |
| strzeż (ст.) | польська |
| strzeżyk (ст.) | польська |
| strižь | праслов’янська |
| strěžь | праслов’янська |
| стриж «серпокрилець» | російська |
| striežik | словацька |
| strížlik | словацька |
| stŕžek | словенська |
| стрижь «корольок, Regulus L.» | церковнослов’янська |
| střízlík | чеська |
| střiežík | чеська |
стри́гти
псл. *strigti «стригти», *strigati «тс.», паралельне до strъgati «стругати»;
споріднене з прус. strigli «будяк, чортополох», дангл. strīcan «намазувати, гладити», двн. strīhhan, дісл. strȳkva, гол. strijken «тс.», лат. stringere «торкатися; здирати», strigilis «скребло»;
іє. *strī˘g-/ streig- «гладити»;
припущення про рухоме s-, псл. *strikti і зближення з лит. riẽkti «різати», іє. *reik- (Machek ESJČ 588; Dostál ZfSlPh 29, 218) недостатньо обґрунтоване;
р. стричь, стригу́, бр. стры́гчы, др. стричи, стригу, п. strzyc, strzygę, ч. stříhati, ст. stříci, слц. strihat’, вл. třihać, нл. stśigaś, [strigaś], полаб. strai̯zĕ «стриже», болг. стрига́, м. стриже, схв. стри̏ћи, стри́же̑м, слн. stríči, strížem, стсл. стришти, стригѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́стриг
обстри́жчини
«обряд першої стрижки дитини»
перестри́г
«повторне стриження вовни»
пере́стрига
«вівця, яка двічі за літо стрижеться; вовна повторної стрижки; пристрижена овчина старої вівці»
пере́стрижка
«руно з однорічної вівці»
підстрига́ч
«той, хто підстригає вовну на сукні»
підстри́жка
по́стриг
«обряд постригання в ченці»
пострига́льня
(тех.)
пострига́ч
«перукар»
постриже́ник
«чернець»
постри́жини
постри́жник
«тс.»
постри́жчини
«тс.»
розстри́га
стри́га
«коротко обстрижена покритка; [обстрижена дитина Нед]»
стри́гало
«овечі ножиці»
стрига́ль
стригну́ти
стригу́н
«однорічне лоша; [стригаль Нед]»
стриж
«стриження, стрижка (овець)»
стрижа́й
«стригаль»
стрижа́к
стрижа́чка
«кобила на другому році; безоста пшениця Нед»
стрижачо́к
«дворічне лоша»
стрижба́
«стрижка (овець)»
стрижі́й
«стригаль»
стри́жка
«стриження; спосіб, форма підстригання; [острижена вівця; обстрижений (про дитину та ін.); гривка волосся на чолі у дівчат О]»
стрижки́
«вівці, яких можна стригти»
стри́жки
«спущені на чоло пасма підстриженого волосся»
стрижча́
«стригунець (лоша)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стры́гчы | білоруська |
| стрига́ | болгарська |
| třihać | верхньолужицька |
| strijken «тс.» | голландська |
| strīcan «намазувати, гладити» | давньоанглійська |
| strīhhan | давньоверхньонімецька |
| strȳkva | давньоісландська |
| стричи | давньоруська |
| *strī˘g- / streig- «гладити» | індоєвропейська |
| *reik- | індоєвропейська |
| stringere «торкатися; здирати» | латинська |
| strigilis «скребло» | латинська |
| riẽkti «різати» | литовська |
| стриже | македонська |
| stśigaś | нижньолужицька |
| strai̯zĕ «стриже» | полабська |
| strzyc | польська |
| strzygę | польська |
| *strigti «стригти» | праслов’янська |
| *strigati «тс.» | праслов’янська |
| strъgati «стругати» | праслов’янська |
| *strikti | праслов’янська |
| strigli «будяк, чортополох» | прусська |
| стричь | російська |
| ћи | сербохорватська |
| strihat' | словацька |
| stríči | словенська |
| strížem | словенська |
| стришти | старослов’янська |
| стригу́ | українська |
| стригу | українська |
| strigaś | українська |
| стри́ | українська |
| стригѫ | українська |
| stříhati | чеська |
| stříci | ? |
стрижо́га «тонкий лід (на річці); іній, паморозь (на деревах)»
запозичення з польської мови;
п. strysz «сало, шерех, шуга (льодяна каша на річці)», stryż, śryz, śryż, śryź «тс.», śreżoga «паморозь, іній», [sreżoga, srzeżoga, śrzeżoga, śrezoga, srezoga, srozoga, strzeżoga, stryzoga, śryzoga] «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь», як і ч. [stříž] «тонкий лід на воді», [střížek] «тс.», [мор. tříšt’] «лід з водою», слц. [striež] «хмара (без дощу); паморозь, іній», [striežava] «тс.», [stríž] «паморозь, іній», [strížava, sriež] «тс.», srež «зернистий сніг», вл. srěž «лід (тонкий); паморозь, іній», srěš, нл. srěž «тонкий лід», болг. м. скреж «іній, паморозь», схв. сре̑ш «винний камінь», srı̏ješ «цвіль», striješ «тс.», srȋž «винна цвіль», слн. sréž «паморозь, іній; плавучий лід», стсл. срѣшь «гуща (винна)», відповідають укр. [сере́ш] «тонка крига на воді» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сріж
«покришений дрейфуючий лід»
стриг
«тонкий лід (на річці); імла»
стриж
стріж
«тс. ВеЛ; замерзлий лід на річці ВеНЗн; тонкий лід (на річці), імла ВеЗа»
стріжоґи
(мн.)
строжога
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скреж «іній, паморозь» | болгарська |
| srěž «лід (тонкий); паморозь, іній» | верхньолужицька |
| srěš | верхньолужицька |
| скреж «іній, паморозь» | македонська |
| tříšt' «лід з водою» | моравське |
| srěž «тонкий лід» | нижньолужицька |
| strysz «сало, шерех, шуга (льодяна каша на річці)» | польська |
| stryż | польська |
| śryz | польська |
| śryż | польська |
| śryź «тс.» | польська |
| śreżoga «паморозь, іній» | польська |
| sreżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| srzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| śrzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| śrezoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| srezoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| srozoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| strzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| stryzoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| śryzoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
| сре̑ш «винний камінь» | сербохорватська |
| srı̏ješ «цвіль» | сербохорватська |
| striješ «тс.» | сербохорватська |
| srȋž «винна цвіль» | сербохорватська |
| striež «хмара (без дощу); паморозь, іній» | словацька |
| striežava «тс.» | словацька |
| stríž «паморозь, іній» | словацька |
| strížava «тс.» | словацька |
| sriež «тс.» | словацька |
| srež «зернистий сніг» | словацька |
| sréž «паморозь, іній; плавучий лід» | словенська |
| срѣшь «гуща (винна)» | старослов’янська |
| сере́ш «тонка крига на воді» | українська |
| stříž «тонкий лід на воді» | чеська |
| střížek «тс.» | чеська |
тріщу́к «кропивник, волове очко, Troglodytes troglodytes L.» (орн.)
похідне утворення від тріща́ти;
назва передає враження від голосу птаха, який відтворюється як (р.) черр-черр, (н.) zerr і сприймається як певне тріщання;
зіставляється також зі стриж (ВеУг 263);
Фонетичні та словотвірні варіанти
трищ
трішюк
тріщ
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zerr | німецька |
| черр-черр | російська |
| тріща́ти | українська |
| стриж | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України