СТРИГТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стри́гти
припущення про рухоме s-, псл. *strikti і зближення з лит. riẽkti «різати», іє. *reik- (Machek ESJČ 588; Dostál ZfSlPh 29, 218) недостатньо обґрунтоване;
іє. *strī˘g-/ streig- «гладити»;
споріднене з прус. strigli «будяк, чортополох», дангл. strīcan «намазувати, гладити», двн. strīhhan, дісл. strȳkva, гол. strijken «тс.», лат. stringere «торкатися; здирати», strigilis «скребло»;
псл. *strigti «стригти», *strigati «тс.», паралельне до strъgati «стругати»;
р. стричь, стригу́, бр. стры́гчы, др. стричи, стригу, п. strzyc, strzygę, ч. stříhati, ст. stříci, слц. strihat’, вл. třihać, нл. stśigaś, [strigaś], полаб. strai̯zĕ «стриже», болг. стрига́, м. стриже, схв. стри̏ћи, стри́же̑м, слн. stríči, strížem, стсл. стришти, стригѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́стриг
обстри́жчини
«обряд першої стрижки дитини»
перестри́г
«повторне стриження вовни»
пере́стрига
«вівця, яка двічі за літо стрижеться; вовна повторної стрижки; пристрижена овчина старої вівці»
пере́стрижка
«руно з однорічної вівці»
підстрига́ч
«той, хто підстригає вовну на сукні»
підстри́жка
по́стриг
«обряд постригання в ченці»
пострига́льня
(тех.)
пострига́ч
«перукар»
постриже́ник
«чернець»
постри́жини
постри́жник
«тс.»
постри́жчини
«тс.»
розстри́га
стри́га
«коротко обстрижена покритка; [обстрижена дитина Нед]»
стри́гало
«овечі ножиці»
стрига́ль
стригну́ти
стригу́н
«однорічне лоша; [стригаль Нед]»
стриж
«стриження, стрижка (овець)»
стрижа́й
«стригаль»
стрижа́к
стрижа́чка
«кобила на другому році; безоста пшениця Нед»
стрижачо́к
«дворічне лоша»
стрижба́
«стрижка (овець)»
стрижі́й
«стригаль»
стри́жка
«стриження; спосіб, форма підстригання; [острижена вівця; обстрижений (про дитину та ін.); гривка волосся на чолі у дівчат О]»
стрижки́
«вівці, яких можна стригти»
стри́жки
«спущені на чоло пасма підстриженого волосся»
стрижча́
«стригунець (лоша)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стры́гчы | білоруська |
стрига́ | болгарська |
třihać | верхньолужицька |
strijken «тс.» | голландська |
strīcan «намазувати, гладити» | давньоанглійська |
strīhhan | давньоверхньонімецька |
strȳkva | давньоісландська |
стричи | давньоруська |
*reik- | індоєвропейська |
*strī˘g- / streig- «гладити» | індоєвропейська |
stringere «торкатися; здирати» | латинська |
strigilis «скребло» | латинська |
riẽkti «різати» | литовська |
стриже | македонська |
stśigaś | нижньолужицька |
strai̯zĕ «стриже» | полабська |
strzyc | польська |
strzygę | польська |
*strikti | праслов’янська |
*strigti «стригти» | праслов’янська |
*strigati «тс.» | праслов’янська |
strъgati «стругати» | праслов’янська |
strigli «будяк, чортополох» | прусська |
стричь | російська |
ћи | сербохорватська |
strihat' | словацька |
stríči | словенська |
strížem | словенська |
стришти | старослов’янська |
стригу́ | українська |
стригу | українська |
strigaś | українська |
стри́ | українська |
стригѫ | українська |
stříhati | чеська |
stříci | ? |
встрих «вщерть, по вінця»
запозичення з польської мови;
у п. w strych «тс.», nad strych «надто», pod strychem «без верху», іменник strych закріпився замість складнішого strychulec «дощечка, планка для підрівнювання сипучих речовин до верхніх країв посуду», що походить від н. Stréichholz «тс.», утвореного з основ дієслова streichen «гладити, дряпати, креслити», спорідненого з лат. stringere «зривати, дряпати», псл. *strigti, укр. стри́гти, та іменника Holz «дерево», спорідненого з псл. *koIda, укр. коло́да;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stringere «зривати, дряпати» | латинська |
Stréichholz «тс.» | німецька |
w strych «тс.» | польська |
*strigti | праслов’янська |
*koIda | праслов’янська |
стри́гти | українська |
коло́да | українська |
strych «надто» | ? |
strychem «без верху» | ? |
strychulec «дощечка, планка для підрівнювання сипучих речовин до верхніх країв посуду» | ? |
streichen «гладити, дряпати, креслити» | ? |
Holz «дерево» | ? |
страйк
споріднене з дфриз. strīka «гладити, терти», дісл. strȳkja (strȳkva), двн. strīhhan «тс.», гот. striks «смуга», снідерл. striken «бити, ударяти», гол. strijken «тс.», псл. *strigti, укр. стри́гти;
п. strajk «страйк» походить від англ. strike «тс.; страйкувати», пов’язаного з strike «бити, ударяти» у спеціальному значенні «прибирати, спускати (вітрила)», звідки «припиняти роботу»;
запозичення з польської мови;
бр. [страйкавáць] «страйкувати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
strike «тс.; страйкувати» | англійська |
strike «бити, ударяти» | англійська |
страйкавáць «страйкувати» | білоруська |
strijken «тс.» | голландська |
striks «смуга» | готська |
strīhhan «тс.» | давньоверхньонімецька |
strȳkja (strȳkva) | давньоісландська |
strȳkva | давньоісландська |
strīka «гладити, терти» | давньофризька |
strajk «страйк» | польська |
*strigti | праслов’янська |
striken «бити, ударяти» | середньонідерландська |
стри́гти | українська |
штрих «коротка риса, лінія»
запозичення з німецької мови;
н. Strich «штрих, риса, лінія; смуга, простір» утворене від streichen «ходити, блукати; гладити, торкатися», спорідненого з двн. strīhhan, гол. strijken, дангл. strīcan, англ. strike, дісл. strȳkva, псл. *strigti, укр. стри́гти;
р. м. штрих, бр. штрых, п. sztrych, ч. štrych, слц. (розм.) štrich, вл. štrych, болг. щрих, схв. štrih;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрих
«штрих»
стрихува́-ти
«штрихувати»
стри́шка
«тс.»
штрихува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
strike | англійська |
штрых | білоруська |
щрих | болгарська |
štrych | верхньолужицька |
strijken | голландська |
strīcan | давньоанглійська |
strīhhan | давньоверхньонімецька |
strȳkva | давньоісландська |
штрих | македонська |
Strich «штрих, риса, лінія; смуга, простір» | німецька |
streichen «ходити, блукати; гладити, торкатися» | німецька |
sztrych | польська |
*strigti | праслов’янська |
штрих | російська |
štrih | сербохорватська |
štrich (розм.) | словацька |
стри́гти | українська |
štrych (розм.) | чеська |
стрижо́га «тонкий лід (на річці); іній, паморозь (на деревах)»
запозичення з польської мови;
п. strysz «сало, шерех, шуга (льодяна каша на річці)», stryż, śryz, śryż, śryź «тс.», śreżoga «паморозь, іній», [sreżoga, srzeżoga, śrzeżoga, śrezoga, srezoga, srozoga, strzeżoga, stryzoga, śryzoga] «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь», як і ч. [stříž] «тонкий лід на воді», [střížek] «тс.», [мор. tříšt’] «лід з водою», слц. [striež] «хмара (без дощу); паморозь, іній», [striežava] «тс.», [stríž] «паморозь, іній», [strížava, sriež] «тс.», srež «зернистий сніг», вл. srěž «лід (тонкий); паморозь, іній», srěš, нл. srěž «тонкий лід», болг. м. скреж «іній, паморозь», схв. сре̑ш «винний камінь», srı̏ješ «цвіль», striješ «тс.», srȋž «винна цвіль», слн. sréž «паморозь, іній; плавучий лід», стсл. срѣшь «гуща (винна)», відповідають укр. [сере́ш] «тонка крига на воді» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сріж
«покришений дрейфуючий лід»
стриг
«тонкий лід (на річці); імла»
стриж
стріж
«тс. ВеЛ; замерзлий лід на річці ВеНЗн; тонкий лід (на річці), імла ВеЗа»
стріжоґи
(мн.)
строжога
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скреж «іній, паморозь» | болгарська |
srěž «лід (тонкий); паморозь, іній» | верхньолужицька |
srěš | верхньолужицька |
скреж «іній, паморозь» | македонська |
tříšt' «лід з водою» | моравське |
srěž «тонкий лід» | нижньолужицька |
strysz «сало, шерех, шуга (льодяна каша на річці)» | польська |
stryż | польська |
śryz | польська |
śryż | польська |
śryź «тс.» | польська |
śreżoga «паморозь, іній» | польська |
sreżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
srzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
śrzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
śrezoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
srezoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
srozoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
strzeżoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
stryzoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
śryzoga «тс.; дощ з морозним вітром; ожеледь» | польська |
сре̑ш «винний камінь» | сербохорватська |
srı̏ješ «цвіль» | сербохорватська |
striješ «тс.» | сербохорватська |
srȋž «винна цвіль» | сербохорватська |
striež «хмара (без дощу); паморозь, іній» | словацька |
striežava «тс.» | словацька |
stríž «паморозь, іній» | словацька |
strížava «тс.» | словацька |
sriež «тс.» | словацька |
srež «зернистий сніг» | словацька |
sréž «паморозь, іній; плавучий лід» | словенська |
срѣшь «гуща (винна)» | старослов’янська |
сере́ш «тонка крига на воді» | українська |
stříž «тонкий лід на воді» | чеська |
střížek «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України