СТРЕМЕННЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. (s)tremę, *(s)tr̥mę, очевидно, пов’язані з stremъ, *str̥mъ «крутий, стрімкий; тугий», до якого зводиться також укр. стрімки́й;

виводиться також (Берн-штейн Очерк 1974, 178) від гіпотетичної дієслівної основи псл. *strem- із значенням «стягувати, зв’язувати»;

виведення від слат. strima «стремено» (Matzenauer 314) сумнівне;

р. стре́мя «стремено», бр. стрэ́мя, др. стремень, стрьмень, п. strzemię, [каш. střemą, střeḿeń, střeḿono], ч. střemen, třemen, ст. střemen, (s)třmen, слц. stremeň, strmeň, вл. třmjeń, třemjeń, ст. tšmeń, нл. tśmjeń, ст. tschmeň, болг. стре́ме, м. стремен, схв. стре̏ме, стре̏мēн, стр̏мēн, слн. strême, цсл. стрьмéнь;