СТРАШНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

страсть «сильне почуття; палкий потяг, пристрасть; жах, подив, захоплення; вечірнє богослужіння в Страсний четвер»

псл. strastь ‹ *strad-tь «страждання; мука; сильне почуття», пов’язане з stradati «страждати, мучитися; бідувати»;
р. страсть «пристрасть; страсті», бр. страсць «пристрасть», др. страсть «страждання, бідування; хвороба; мука, мученицька смерть; подвиг; боротьба; пристрасть», ч. strast «біда, горе, страждання, туга», слц. strast’ «тс.», болг. м. страст «пристрасть», схв. стра̑ст, слн. strást «тс.», цсл. стсл. страсть «тс.; страждання, біль, муки; мученицька смерть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́страсть «пристрасть»
при́страсний
пристрасти́тися
при́страсть
стра́сни́й
стра́сті «вечірнє богослужіння в Страсний четвер»
стра́стни́й
стра́стник «мученик, страдник»
стра́шний (у сполученнях [с. тиждень] «Страсний тиждень», [стра́шна неділя] «тс.»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страсць «пристрасть» білоруська
страст «пристрасть» болгарська
страсть «страждання, бідування; хвороба; мука, мученицька смерть; подвиг; боротьба; пристрасть» давньоруська
страст «пристрасть» македонська
strastь «страждання; мука; сильне почуття» праслов’янська
stradati «страждати, мучитися; бідувати» праслов’янська
strad-tь праслов’янська
страсть «пристрасть; страсті» російська
стра̑ст сербохорватська
strast' «тс.» словацька
strást «тс.» словенська
страсть «тс.; страждання, біль, муки; мученицька смерть» старослов’янська
страсть «тс.; страждання, біль, муки; мученицька смерть» церковнослов’янська
strast «біда, горе, страждання, туга» чеська

страх

псл. straxъ «страх»;
загальноприйнятої етимології не має;
первісно, можливо, «заціпеніння», пов’язане з іє. *ster- «ціпеніти, твердіти»;
у такому разі споріднене з лит. strėˊgti «заціпеніти, заклякнути, застигнути; перетворитися на лід», лтс. strēǵele «бурулька», свн. strac «тугий», снн. strak «тс., твердий, жорсткий, закляклий»;
заслуговують на увагу також зіставлення з лтс. struõstêt, struõstót «загрожувати; суворо попереджати» (Endzelin KZ 44, 65–66; Эндзелин СБЭ 70; Mühl.–Endz. III 1099), пов’язання з псл. trepetъ «трепет», лат. strāgēs «падіння, убивство, смерть», гр. τρέω «боюся, утікаю з переляку», дінд. trásati «боїться» (Младенов 611) або з псл. strastь «страсть» (Brückner 517–518), виведення від *strag- (‹*strōg-, *sr-ōg-/ sor-g-) «строгий» (Ondruš JČ 10, 17; RÉS 37, 169);
безпідставне зближення з р. стрáжа (Mikkola IF 6, 351), псл. tręsti «трясти» (Jokl AfSlPh 28, 7);
р. бр. болг. страх, др. страхъ, п. ч. слц. strach, вл. strach, ст. traschicż «боятися, лякатися», нл. tšach, полаб. stroch «страх», м. страв «тс.», страшен «страшний», схв. стра̑х, слн. stráh, стсл. страхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безстра́шний
безстра́шшя
ви́страха «страх»
вистрахи́ттє «страхіття»
ві́дстрах «відстрашування»
застра́шливий
настра́ханий
настра́шка
о́страх
острахно́тися
о́стра́шка
пере́стра́х
по́страх
по́страшка «пострах»
при́стра́шка
страха́н «опудало»
страха́ти
стра́ха́тися «лякатися, боятися СУМ, ВеУг; побоюватися, турбуватися»
страхі́в'я
страхі́тли́вий
страхі́тний
страхі́ття
страхі́ть
страхно́тися «злякатися»
страхови́дло
страхо́вина́
страхови́нний
страхови́ння
страхови́ночка «страшна казка»
страхо́ви́сько
страхови́тий «який викликає страх»
страхо́вище
страхові́ття
страхо́нок «страх»
страхота́
страхотина́ «страхота»
страшели́зний
страше́нний
страше́тний «жахливий»
страши́дло
страши́зний
страшилище «тс., жах»
страши́ло
стра́ши́ти
страши́ще «привид»
страшки́й «страшний; лякливий, боязкий»
страшко́ «боягуз»
страшли́вий
стра́шне «дуже»
стра́шни́й
страшнува́тий
страшню́чий
страшо́к «назва вола полової масті з особливого роду рогами; опудало для птахів»
страща́ти «лякати, залякувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страх білоруська
страх болгарська
strach верхньолужицька
traschicż «боятися, лякатися» верхньолужицька
τρέω «боюся, утікаю з переляку» грецька
trásati «боїться» давньоіндійська
страхъ давньоруська
*ster- «ціпеніти, твердіти» індоєвропейська
strāgēs «падіння, убивство, смерть» латинська
strēǵele «бурулька» латиська
struõstêt латиська
struõstît «загрожувати; суворо попереджати» латиська
strėˊgti «заціпеніти, заклякнути, застигнути; перетворитися на лід» литовська
страв «тс.» македонська
страшен «страшний» македонська
tšach нижньолужицька
stroch «страх» полабська
strach польська
straxъ «страх» праслов’янська
trepetъ «трепет» праслов’янська
strastь «страсть» праслов’янська
*strag- «строгий» (‹*strōg-, *sr-ōg-/ sor-g-)(Ondruš JČ 10, 17; RÉS 37, 169) праслов’янська
*strōg- праслов’янська
*sr-ōg- / sor-g- праслов’янська
tręsti «трясти» праслов’янська
стрáжа російська
страх російська
стра̑х сербохорватська
strac «тугий» середньоверхньнімецька
strak «тс., твердий, жорсткий, закляклий» середньонижньонімецька
strach словацька
stráh словенська
страхъ старослов’янська
strach чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України