СТРАТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

страт «нудьга, туга»

неясне;
можливо, результат видозміни ч. strast «горе, страждання, туга», зближеного з основою стра́тити;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стра́тити українська
strast «горе, страждання, туга» чеська

тра́тити

псл. tratiti;
споріднене з лит. trótinti, trótinu «дражнити; знущатися», [trúotas] «точильний камінь», лтс. truõts «точило», гот. us-þrōþjan «розучувати», двн. drāt (нвн. Draht) «дріт, нитка», дісл. þraðr (ісл. þráður) «тс.»;
припускається можливість походження псл. trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) від іє. *ter- (*tr-), того самого, що і в псл. traviti «травити» або *terti «терти»;
недостатньо обґрунтоване пояснення псл. tratiti як результату контамінації traviti і ratiti (Machek ESJČ 649);
р. тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]», бр. тра́ціць, п. tracić, ч. tratiti «губити», слц. tratit’ «тс.», схв. тра̏тити «витрачати, втрачати», слн. trátiti, стсл. тратити, траѱѫ «знищувати, губити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́трата
ви́трати
витра́тний
втра́та
втра́тний
затра́та
затра́тний
переви́трата
потра́та «утрата»
розтра́та
розтра́тливий
розтра́тник
стра́та
страте́нець «засуджений до смертної кари; [борець Нед]» (заст.)
стра́тити «втратити, згубити; позбавити життя; [втратити право на продовження гри Ме]»
стра́тище «місце, де карають смертною карою»
стра́тка «помилка у грі, втрата права на продовження гри»
стра́тниця «тс.»
стра́ток «смертна кара»
страч «аборт»
страча́ «достроково народжена дитина»
стра́ча «страта»
стра́че «тс.»
страччу́к «достроково народжена дитина; покинута дитина; чорт, який губить людей»
тра́та
тра́титися «робити витрати; губитися, зникати; [жартувати, робити витівки] О»
трача́ти «тратити»
утра́та
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тра́ціць білоруська
us-þrōþjan «розучувати» готська
drāt «дріт, нитка» (нвн. Draht) давньоверхньонімецька
þraðr «тс.» (ісл. þráður) давньоісландська
*ter- (*tr-) індоєвропейська
*tr- індоєвропейська
þráður ісландська
truõts «точило» латиська
trótinti литовська
trótinu «дражнити; знущатися» литовська
trúotas «точильний камінь» литовська
Draht нововерхньонімецька
tracić польська
tratiti праслов’янська
trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) праслов’янська
traviti «травити» праслов’янська
*terti «терти» праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥sta праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥t-t-a праслов’янська
tratiti праслов’янська
traviti праслов’янська
ratiti праслов’янська
тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]» російська
тра̏тити «витрачати, втрачати» сербохорватська
tratit' «тс.» словацька
trátiti словенська
тратити старослов’янська
траѱѫ «знищувати, губити» старослов’янська
tratiti «губити» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України