СТРАСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
страсть «сильне почуття; палкий потяг, пристрасть; жах, подив, захоплення; вечірнє богослужіння в Страсний четвер»
псл. strastь ‹ *strad-tь «страждання; мука; сильне почуття», пов’язане з stradati «страждати, мучитися; бідувати»;
р. страсть «пристрасть; страсті», бр. страсць «пристрасть», др. страсть «страждання, бідування; хвороба; мука, мученицька смерть; подвиг; боротьба; пристрасть», ч. strast «біда, горе, страждання, туга», слц. strast’ «тс.», болг. м. страст «пристрасть», схв. стра̑ст, слн. strást «тс.», цсл. стсл. страсть «тс.; страждання, біль, муки; мученицька смерть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́страсть
«пристрасть»
при́страсний
пристрасти́тися
при́страсть
стра́сни́й
стра́сті
«вечірнє богослужіння в Страсний четвер»
стра́стни́й
стра́стник
«мученик, страдник»
стра́шний
(у сполученнях [с. тиждень] «Страсний тиждень», [стра́шна неділя] «тс.»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страсць «пристрасть» | білоруська |
| страст «пристрасть» | болгарська |
| страсть «страждання, бідування; хвороба; мука, мученицька смерть; подвиг; боротьба; пристрасть» | давньоруська |
| страст «пристрасть» | македонська |
| strastь «страждання; мука; сильне почуття» | праслов’янська |
| stradati «страждати, мучитися; бідувати» | праслов’янська |
| strad-tь | праслов’янська |
| страсть «пристрасть; страсті» | російська |
| стра̑ст | сербохорватська |
| strast' «тс.» | словацька |
| strást «тс.» | словенська |
| страсть «тс.; страждання, біль, муки; мученицька смерть» | старослов’янська |
| страсть «тс.; страждання, біль, муки; мученицька смерть» | церковнослов’янська |
| strast «біда, горе, страждання, туга» | чеська |
дор «дуже» (Дор хочеси побачити мині дитину)
очевидно, пов’язане з дор «бажання»;
до розвитку семантики пор. р. (розм.) стра́сть хо́чется «дуже хочеться»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стра́сть «дуже хочеться» (розм.) | російська |
| хо́чется «дуже хочеться» (розм.) | російська |
| дор «бажання» | ? |
| стра́сть «дуже хочеться» (розм.) | ? |
| хо́чется «дуже хочеться» (розм.) | ? |
страсти́нці «пасифлори, Passiflorae Jass.» (бот., мн.)
похідне утворення від страсть «пристрасть; [страждання]», очевидно, як калька латинської наукової назви рослини, що складається з основ слів passiō «страсть, страждання» (‹patī «терпіти, страждати, мучитися») і flōs (род. в. flōris) «квітка»;
пор. інші назви пасифлори: укр. [му́чениця], р. страстоцве́т, [страсть Христова], нім. Passionsblume (букв. «страсна квітка»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
страстянка
«пасифлора, страстоцвіт, Passiflora L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| passiō «страсть, страждання» (‹patī «терпіти, страждати, мучитися») | латинська |
| flōris «квітка» род.в. | латинська |
| flōs | латинська |
| patī | латинська |
| Passionsblume (букв. «страсна квітка») | німецька |
| страстоцве́т | російська |
| страсть «пристрасть; [страждання]» | українська |
| му́чениця | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України