СТОПКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сто́пка «чарка»
р. сто́пка «маленький стакан, чарка, бокал», очевидно, є зменшувальною формою від стопа́ «старовинна велика посудина на вино, великий стакан з розтрубом»;
запозичення з російської мови;
бр. сто́пка «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сто́пка «тс.» | білоруська |
| сто́пка «маленький стакан, чарка, бокал» | російська |
| стопа́ «старовинна велика посудина на вино, великий стакан з розтрубом» | російська |
сто́пка «розетка на кінцях штельваги»
неясне;
сте́бка «комірка, в якій зберігається городина взимку, бочки з квашениною та ін. Л; комора (опалювана взимку); халупа, стара, погана хата Л»
пов’язане з [істе́пка] «невелика будівля в сінях або під хатою для зберігання овочів узимку», [ви́степка] «тс.» (див.);
р. [сте́бник] «омшаник», бр. сто́пка «комора для збереження овочів», [сцёпка] «тс.», п. stebnik «льох, у якому розміщують вулики з бджолами на зиму», ч. stébník «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
присте́бник
«повітка; надбудова над погребом»
стебни́к
«комора Нед; омшаник»
сте́пка
«стара, погана хата; халупа Л; рублений амбар з грубою, що замінює льох; дерев’яна комора Нед»
стьо́бка
«комірка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сто́пка «комора для збереження овочів» | білоруська |
| сцёпка «тс.» | білоруська |
| stebnik «льох, у якому розміщують вулики з бджолами на зиму» | польська |
| сте́бник «омшаник» | російська |
| істе́пка «невелика будівля в сінях або під хатою для зберігання овочів узимку» | українська |
| ви́степка «тс.» | українська |
| stébník «тс.» | чеська |
стопа́ «кінцева частина ноги, ступня; нижня частина гори; одиниця довжини в деяких країнах; [фут]; одиниця виміру віршованих рядків; стіс, ряд однорідних предметів, складених вертикально; [стріла плуга О]»
іє. *steb(h)-/stemb(h)-/step-/stemp-;
псл. stopa «підошва (ноги); слід ноги (ступні); слід», пов’язане чергуванням голосних із stepenь «ступінь», stǫpenь «тс.», stǫpati «ступати»;
слов’янські форми із значенням «віршова стопа», очевидно, є пізньою калькою гр. (атт.) πούς «тс.», первісно «нога; підніжжя, підошва; ніжка, підставка», лат. pes «віршова стопа», первісно «нога, ступня; ніжка, хід, рух; площа; міра»;
споріднене з лит. stapótis «зупинитися», pãstapas «стовп», stẽpinti «зміцнити», stẽpas «апоплексичний удар», лтс. stepis «карапуз, крихітка», дінд. sthāpayati «ставить», свн. stapf(e) «крок, слід ноги», двн. stapf(o), staffo, снн. stappe, снідерл. гол. дфриз. stap «тс.; крок, хода», дангл. stœpe «крок; хода; ступінь», дісл. stapi «висока крута скеля»;
р. стопа́ «стопа, ступня; стара міра кількості паперу; стара міра місткості посудини для вина; давня міра довжини; одиниця виміру віршованих рядків», бр. стапа́ «одиниця рахування паперу; одиниця виміру віршованих рядків», др. стопа «ступня, підошва ноги; нога; крок; слід; долоня», п. stopa «стопа, ступня; слід; міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків», ч. stopa «ступня; підошва, слід; стара міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків», слц. stopa «стопа, ступня; стара міра довжини; віршова стопа», вл. stopa «нога; слід (ноги); ступня; крок, хода; підошва (ноги); фут; віршова стопа», нл. stopa «слід, ступня; крок, хода; нога, фут», полаб. stüpă «ступня», болг. стъпа́ло «ступня; нижня частина панчохи; ступінь», стъ́пка «слід; крок; віршова стопа», м. стапалка «ступня, слід ступні», стапало «ступня», стапка «крок; віршова стопа; одиниця міри», схв. ста̏па «стопа (ноги); слід; ступня; фут; крок; віршова стопа», слн. stópa «крок, слід, стопа», stopáj, stopínja «тс.», stopálo «стопа, ступня», stópica «віршова стопа», стсл. стопа «слід, стопа, крок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сто́пень
«стопа О; ступінь, крок Бі»
сто́пка
«стосик»
сто́пок
«один метр»
(міра полотна)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πούς | аттічний |
| стапа́ «одиниця рахування паперу; одиниця виміру віршованих рядків» | білоруська |
| стъпа́ло «ступня; нижня частина панчохи; ступінь» | болгарська |
| стъ́пка «слід; крок; віршова стопа» | болгарська |
| stopa «нога; слід (ноги); ступня; крок, хода; підошва (ноги); фут; віршова стопа» | верхньолужицька |
| stap «тс.; крок, хода» | голландська |
| πούς «тс.» (атт.) | грецька |
| stœpe «крок; хода; ступінь» | давньоанглійська |
| stapf(o) | давньоверхньонімецька |
| staffo | давньоверхньонімецька |
| sthāpayati «ставить» | давньоіндійська |
| stapi «висока крута скеля» | давньоісландська |
| стопа «ступня, підошва ноги; нога; крок; слід; долоня» | давньоруська |
| stap «тс.; крок, хода» | давньофризька |
| *steb(h)- / stemb(h)- / step-/stemp- | індоєвропейська |
| pes «віршова стопа» | латинська |
| stepis «карапуз, крихітка» | латиська |
| stapýtis «зупинитися» | литовська |
| pãstapas «стовп» | литовська |
| stẽpinti «зміцнити» | литовська |
| stẽpas «апоплексичний удар» | литовська |
| стапалка «ступня, слід ступні» | македонська |
| стапало «ступня» | македонська |
| стапка «крок; віршова стопа; одиниця міри» | македонська |
| stopa «слід, ступня; крок, хода; нога, фут» | нижньолужицька |
| stüpă «ступня» | полабська |
| stopa «стопа, ступня; слід; міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків» | польська |
| stopa «підошва (ноги); слід ноги (ступні); слід» | праслов’янська |
| stepenь «ступінь» | праслов’янська |
| stǫpenь «тс.» | праслов’янська |
| stǫpati «ступати» | праслов’янська |
| стопа́ «стопа, ступня; стара міра кількості паперу; стара міра місткості посудини для вина; давня міра довжини; одиниця виміру віршованих рядків» | російська |
| стòпа «стопа (ноги); слід; ступня; фут; крок; віршова стопа» | сербохорватська |
| stapf(e) «крок, слід ноги» | середньоверхньнімецька |
| stappe | середньонижньонімецька |
| stap «тс.; крок, хода» | середньонідерландська |
| stopa «стопа, ступня; стара міра довжини; віршова стопа» | словацька |
| stópa «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stopáj «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stopínja «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stopálo «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stópica «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| стопа «слід, стопа, крок» | старослов’янська |
| stopa «ступня; підошва, слід; стара міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків» | чеська |
| значенням «віршова стопа» | ? |
сто́пці «орнамент на вишивках у формі комбінованих латинських цифр V»
очевидно, пов’язане зі стовп (стовпці), сто́впчик «частина мережки», стовпча́стий (у сполученні [стовпчасті уставки] «уставки з особливим видом вишивки – стовпчиком»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стовп (стовпці) | українська |
| сто́впчик «частина мережки» | українська |
| стовпча́стий (у сполученні [стовпчасті уставки] «уставки з особливим видом вишивки -- стовпчиком») | українська |
| стовпці | українська |
стовп «колода або товстий брус, установлені вертикально; колона, підпора; пам’ятник у вигляді колони; основний капітал СУМ; [стебло Л; стовба (у плузі) О]»
псл. *stъl̥pъ «стовп; колода; опора», пов’язане з *stъl̥bъ «тс.»;
споріднене з лит. stul˜pas «стовп», лтс. stùlps «тс.; гомілка, литка», stulpe «середня кістка ноги», дісл. stolpi «стовп, колона», снн. stolpe «колода, балка; стовп», снн. stulpe «кришка горщика», гол. stulp, stolp «скляний ковпак»;
іє. *stelp- «стовп» ‹ *stel- «ставити»;
р. м. столп, бр. стоўп, др. стълпъ, п. нл. słup, ч. sloup, ст. stlúp, slúp, слц. stĺp, вл. stołp, полаб. ståup «олтар», болг. стълп «стовп», схв. сту̑п, слн. stа̏lp, стсл. стлъпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засто́впити
«закріпити стовпами»
обстовпи́ти
«обставити стовпами»
остовпені́ти
«остовпіти»
стовп'я
«кусок шкіри, з якого шиють ходаки»
стовп'я́нка
«хата, стіни якої збудовані на стовпах»
стовпа́к
«вид горщика»
стовпа́н
«стебло»
стовпа́стий
«стовбуватий»
стовпа́тий
«смугастий»
стовпа́ха
«вид плахти»
стовпе́ц
«орна земля, на якій посаджена сосна»
стовпе́ць
«шпальта (в газеті, журналі); ряд цифр, слів, розміщених по вертикалі; печиво циліндричної фор- ми з гречаного борошна СУМ; [тумба; частина снувалки]»
сто́впик
«маточка, Pistillum»
(бот.)
стовпи́ще
стовпі́ти
«втрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти»
стовпко́ва́тий
«стовбуватий»
сто́впник
«релігійний фанатик, який молився, стоячи на невеликому стовпі, або жив у тісній вежовій келії»
стовпо́ваний
(у сполученні с. не́від «невід, плахти якого прикріплені до каната за їх довжиною»)
стовпо́ватий
(у сполученні [стовпо́вата мальо́вка] «вид орнаменту на мисках»)
стовпови́й
стовпо́к
«болт, який прикріплює підніжки у ткацькому верстаті Г; ноги терлиці, стояк (у пилці), підставка, на якій обертається витушка О»
стовпува́тий
«стовбуватий»
стовпча́стий
стовпча́тий
сто́впчик
сто́впчиковий
стоп
«стовп»
стопки
«стовпці»
(мн.)
стопок
«стовпець ВеЛ; міра полотна в 1 м О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стоўп | білоруська |
| стълп «стовп» | болгарська |
| stołp | верхньолужицька |
| stulp | голландська |
| stolp «скляний ковпак» | голландська |
| stolpi «стовп, колона» | давньоісландська |
| стълпъ | давньоруська |
| *stelp- «стовп» | індоєвропейська |
| *stel- «ставити» | індоєвропейська |
| stùlps «тс.; гомілка, литка» | латиська |
| stulpe «середня кістка ноги» | латиська |
| stul˜pas «стовп» | литовська |
| столп | македонська |
| słup | нижньолужицька |
| ståup «олтар» | полабська |
| słup | польська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «стовп; колода; опора» | праслов’янська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥bъ «тс.» | праслов’янська |
| столп | російська |
| сту̑п | сербохорватська |
| stolpe «колода, балка; стовп» | середньонижньонімецька |
| stulpe «кришка горщика» | середньонижньонімецька |
| stĺp | словацька |
| stòlp | словенська |
| стлъпъ | старослов’янська |
| sloup | чеська |
| stlúp | чеська |
| slúp | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України