СТО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сто
недостатньо об´рунтована думка (Mikkola Ursl. Gr. I 69, III 57; Uhlenbeck 302; Hirt IF 6, 348) про запозичення псл. sъto з іранських мов;
іє. *k῀m̥tóm‹ *(d)k῀m̥tóm «десять десятків», пов’язане з *dek῀m «десять»;
споріднене з лит. šim̃tas «сто», лтс. sìmts, дінд. śat, śatám, ав. satǝm, гр. ἑϰατόν (де формант ἑ- первісно означав «один»), лат. centum, ірл. cét, двн. hunt, днн. дангл. дфриз. hund, дісл. hundr, тох. A känt, тох. B kante «тс.»;
псл. sъto;
р. бр. болг. м. сто, др. съто, п. ч. слц. вл. нл. sto, схв. стоˇ, слн. stó, стсл. съто;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відсо́тний
«процентний»
відсо́ток
всо́тка
«процент»
надсо́ток
«відсоток»
посо́тенно
се́тний
«сотий»
со́те́нний
соте́нство
«обов’язки сотника»
со́теро
«стократно»
со́тец
«сотня»
со́тий
со́тка
со́тний
«тс.»
со́тник
сотникі́вна
сотникі́вство
сотнико́ва
«дружина сотника»
сотникува́ння
сотникува́ти
со́тниця
«сота частина»
сотниче́нко
сотничи́ха
со́тня
сотня́га
со́тський
со́тце
«сотня»
сотя́нин
«мешканець сотні»
со́цький
соцькува́ти
«бути соцьким»
стівка
«банкнота у сто гульденів»
усо́тка
«відсоток»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| satǝm | авестійська |
| сто | білоруська |
| сто | болгарська |
| sto | верхньолужицька |
| ἑϰατόν (де формант ἑ- первісно означав «один») | грецька |
| hund | давньоанглійська |
| hunt | давньоверхньонімецька |
| śat | давньоіндійська |
| śatám | давньоіндійська |
| hundr | давньоісландська |
| hund | давньонижньонімецька |
| съто | давньоруська |
| hund | давньофризька |
| *k῀m̥tóm «десять десятків» | індоєвропейська |
| *dek῀m «десять» | індоєвропейська |
| *(d)k῀m̥tóm | індоєвропейська |
| cét | ірландська |
| centum | латинська |
| sìmts | латиська |
| šim̃tas «сто» | литовська |
| сто | македонська |
| sto | нижньолужицька |
| sto | польська |
| sъto | праслов’янська |
| sъto | праслов’янська |
| сто | російська |
| стô | сербохорватська |
| sto | словацька |
| stó | словенська |
| съто | старослов’янська |
| känt | тохарська А |
| sto | чеська |
| B kante «тс.» | ? |
гекта́р
фр. hektare було утворене в 1795 р. з основ hect(o), що походить від гр. ἑκατόν «сто», спорідненого з псл. sъto, укр. сто, і are «міра землі», яке виникло під впливом пізньолат. area «площа, поверхня, вільне місце», порівнюваного з двн. essa «вогнище, черінь», нвн. Esse «тс.» (‹*asiōn), а також дісл. arinn «підвищення, місце для вогнища, пічки», двн. erin «підлога, ґрунт»;
запозичено з французької мови, можливо, через посередництво російської;
р. бр. гекта́р, п, ч. слц. вл. нл. hektar, болг. м. хе́ктар, схв. хȅктар, слн. hektár;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гекта́р | білоруська |
| хе́ктар | болгарська |
| hektar | верхньолужицька |
| ἑκατόν «сто» | грецька |
| essa «вогнище, черінь» | давньоверхньонімецька |
| erin «підлога, ґрунт» | давньоверхньонімецька |
| arinn «підвищення, місце для вогнища, пічки» | давньоісландська |
| хе́ктар | македонська |
| hektar | нижньолужицька |
| Esse «тс.» (‹*as$iōn) | нововерхньонімецька |
| area «площа, поверхня, вільне місце» | пізньолатинська |
| sъto | праслов’янська |
| з | російська |
| гекта́р | російська |
| хȅктар | сербохорватська |
| hektar | словацька |
| hektár | словенська |
| сто | українська |
| п | українська |
| hektare | французька |
| hektar | чеська |
| are «міра землі» | ? |
досто- (перша частина складних прислівників типу достобі́са, достоли́ха)
результат афективного ускладнення виразів типу до біса, до лиха, можливо, за допомогою слова сто (пор. сто чортів і под.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до | ? |
| біса | ? |
| до | ? |
| лиха | ? |
| сто (пор. сто чортів і под.). | ? |
остоги́діти «до краю обриднути; стати гидким, нестерпним»
складне утворення з компонентів о-, сто і (о)гиднути;
числівник сто, що підкреслює високий ступінь ознаки («огиднути сто разів»), трапляється і в інших подібних утвореннях (остобі́сіти, р. осточерте́ть тощо);
Фонетичні та словотвірні варіанти
настоги́днути
остоги́джений
остоги́дливий
остоги́длий
остоги́днути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о- | ? |
| сто (о)гиднути | ? |
| сто | ? |
сантиме́тр «сота частина метра; лінійка з поділами на сантиметри»
запозичення з французької мови;
фр. centimètre утворене в 1795 р. з основ числівника cent «сто», що походить від лат. centum «тс.», спорідненого з псл. sъto, укр. сто, та іменника mètre «метр»;
р. сантиме́тр, бр. сантыме́тр, п. centymetr, ч. вл. centimetr, слц. centimeter, болг. сантиме́тър, м. сантиме́тар, схв. цèнтиметар, слн. centiméter;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сантыме́тр | білоруська |
| сантиме́тър | болгарська |
| centimetr | верхньолужицька |
| centum «тс.» | латинська |
| сантиме́тар | македонська |
| centymetr | польська |
| sъto | праслов’янська |
| сантиме́тр | російська |
| цèнтиметар | сербохорватська |
| centimeter | словацька |
| centiméter | словенська |
| сто | українська |
| centimètre | французька |
| cent «сто» | французька |
| mètre «метр» | французька |
| centimetr | чеська |
се́тний «великий Нед; багатий О»
запозичення з польської мови;
п. ст. setny «численний», setnie «дуже» є результатом семантичної видозміни setny (‹*sъtьnъjь) «сотий», похідного від sto (sъto), спорідненого з укр. сто (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
се́тно
«дуже»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| setny «численний» | польська |
| setnie «дуже» | польська |
| *sъtьnъjь | польська |
| sto | польська |
| sъto | польська |
| сто | українська |
стокроть «стократно»
запозичення з польської мови;
п. stokroć «тс.; сторазово», утворене з основ слів sto «сто» і kroć «крат, раз», є прямим відповідником укр. стокра́т, утвореного з основ слів сто і крат (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stokroć «тс.; сторазово» | польська |
| sto «сто» | польська |
| kroć «крат, раз» | польська |
| стокра́т | українська |
| сто | українська |
| крат | українська |
сто́нга «стонога, мокриця звичайна, Oniscus murarius» (зоол.)
результати фонетичної видозміни форми сто́но́га «тс.», утвореної з основ слів сто і нога́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
стогна́
сто́гнова
«тс.»
стоньга
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сто́но́га «тс.» | українська |
| сто | українська |
| нога́ | українська |
стори́цею «у багато (буквально -- у сто) разів більше» (присл., кн.)
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. съторица (орудн. в. съторицеѭ) «сто, сотня» є похідним від числівника съто, що відповідає укр. сто;
р. стори́ца, стори́цей «сторицею», стори́цею, др. съторицею «тс.», съторица «сотня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стори́чний
«стократний»
(кн., рідк.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| съторицею «тс.» | давньоруська |
| съторица «сотня» | давньоруська |
| стори́ца | російська |
| стори́цей «сторицею» | російська |
| стори́цею | російська |
| съторица «сто, сотня» (орудн. в. съторицеѭ) | старослов’янська |
| съто | старослов’янська |
| сто | українська |
престоги́досно «дуже гидко»
результат поєднання підсилювального префікса пре- з числівником сто, що виконує тут також підсилювальну функцію, і прислівником [ги́досно] «гидко»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сто | українська |
| ги́досно «гидко» | українська |
цент «дрібна монета в США, Канаді, Голландії, Данії та інших країнах, що дорівнює одній сотій грошової одиниці»
запозичення з англійської мови;
англ. cent «цент (сота частина долара)» виникло внаслідок скорочення лат. centēsima «сота частина» – форми жін. р. прикметника centēsimus «сотий», утвореного від centum «сто», яке споріднене з дірл. cēt «сто», дінд. śatám, гр. ἑϰατόν, лит. šіm̃tas, псл. sъto, укр. сто;
р. болг. м. цент, бр. цэнт, п. ч. слц. cent, схв. цент;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cent «цент (сота частина долара)» | англійська |
| цэнт | білоруська |
| цент | болгарська |
| ἑϰατόν | грецька |
| śatám | давньоіндійська |
| cēt «сто» | давньоірландська |
| centēsima «сота частина» | латинська |
| šіm̃tas | литовська |
| цент | македонська |
| cent | польська |
| sъto | праслов’янська |
| прикметника centēsimus «сотий» | російська |
| цент | російська |
| цент | сербохорватська |
| cent | словацька |
| сто | українська |
| cent | чеська |
| прикметника centēsimus «сотий» | ? |
| centum «сто» | ? |
сюди́
м’якість сˊ виникла на давньоруському ´рунті під впливом форм сєго «цього», сємоу «цьому» тощо;
псл. sǫda, утворене за допомогою суфікса *-nda від вказівного займенника sь «цей» (пор. куди́, туди́);
р. сюда́ «сюди», [сюды́], бр. сюды́, др. сюда, сюду «тс.», п. [siędy] «тут», ч. odsud «звідси», ст. sudy «сюди», схв. ст. суду «сюди», слн. [sọ̑d] «тс.», [odsọ̑d] «звідси», цсл. сѫда «сюди», стсл. сѫдоу «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ста
суди́
сюд
«сюди»
сюда́
сюда́йка
сюда́к
сюда́ка
сюдо́ю
цюди́
«тс.»
цюдо́ю
«сюдою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сюды́ | білоруська |
| сюда | давньоруська |
| siędy «тут» | польська |
| sǫda | праслов’янська |
| сюда́ «сюди» | російська |
| суду «сюди» | сербохорватська |
| sọ̑d «тс.» | словенська |
| сѫдоу «тс.» | старослов’янська |
| сюды́ | українська |
| сюду «тс.» | українська |
| odsọ̑d «звідси» | українська |
| сѫда «сюди» | церковнослов’янська |
| odsud «звідси» | чеська |
| сєго «цього» | ? |
| сємоу «цьому» | ? |
| sь «цей» (пор. куди́, туди́) | ? |
| sudy «сюди» | ? |
| суду «сюди» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України