СТИНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сти́нути «холонути, остигати»
очевидно, псл. stydnǫti «стинути», в якому d перед n випало (пор. форми з відновленим d: п. ст. stydnąć, ч. stydnouti, слц. stydnút’ «тс.»);
пов’язане чергуванням голосних з псл. studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]», якому відповідають укр. [студ] «сором», [сту́да] «холод», студи́ти;
р. сты́нуть, сты́лый, бр. сты́нуць, стыць, с.-цсл. оустынѫти (3 ос. одн. оустыде);
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́стівка
«густий гній (з болячки)»
опости́ти
«остогиднути»
ости́лий
«бридкий»
сти́лий
«холодний, застиглий, мертвий»
сти́ти
«тс. Нед; мерзнути О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сты́нуць | білоруська |
| стыць | білоруська |
| stydnąć | польська |
| stydnąć | польська |
| stydnǫti «стинути» | праслов’янська |
| studъ/studa «холод, прохолода, мороз; [стид, сором]» | праслов’янська |
| сты́нуть | російська |
| сты́лый | російська |
| оустынѫти (3 ос. одн. оустыде) | сербо-церковнослов’янська |
| stydnút' | словацька |
| stydnút' | словацька |
| студ «сором» | українська |
| сту́да «холод» | українська |
| студи́ти | українська |
| stydnouti | чеська |
| stydnouti | чеська |
стена́ти «піднімати і опускати плечі при вираженні здивування, зневаги, вагання»
не зовсім ясне;
виводиться від псл. *tęti (ten-) «тягти», відбитого також у затя́ти «покрити, затягти», стя́ти «зціпити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стена́тися
«судорожно тремтіти, трястися (від хвилювання, переляку тощо); здригатися; коливатися, хитатися»
стену́ти
стену́тися
«тс.; розгубитися, збентежитися, жахнутися; різким рухом кинутися, рушити куди-небудь»
стина́ти
стина́тися
стину́ти
«тс.»
стину́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *tęti «тягти» (ten-) | праслов’янська |
| ten- | праслов’янська |
| затя́ти «покрити, затягти» | українська |
| стя́ти «зціпити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України