СТЕПИ — ЕТИМОЛОГІЯ

степ «великий безлісий рівнинний простір»

загальноприйнятої етимології не має;
припускається сх.-сл. *сътепь, яке зближується зі словами то́пот, топта́ть, і далі реконструюється його первісне значення як «витоптане місце, рівне, голе» (Брандт РФВ 24, 182–183);
пов’язується з ос. t’æpæn «плоский, рівний, низький; низина», tæbæǧ «тарілка», що, як і ір. *(s)tap-, дінд. viṣṭap- «плоска поверхня», розглядаються як продовження іє. *(s)tep- «бути плоским, рівним, низьким» (Bailey BSOAS 26, 83, 87, 88, 89; Трубачев Этимология 1965, 39; Kellens Kratylos 16, 27; Pohl Russian Linguistics 1975/2, 87–88);
припускається також (Меркулова Этимология 1968, 86–91; Орел Этимология 1983, 139–140) псл. *stьpь «спина, хребет, підвищення»;
р. степь «степ; (ст.) низина, [плоска безліса височина]», бр. стэпукр.), [сьцеп], п. ч. слц. step (очевидно, з укр.), схв. сте̏паукр.), слн. stéра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́степ «глушина, дичавина»
передсте́п
підсте́п
пристепови́й
степина́ «степ Нед; степове сіно»
степно́ «багато степу»
степня́к
степня́чка «сорт озимої пшениці»
степови́к
степови́ки «запорожці»
степови́ще (збільш.)
степовни́чий «наглядач за степовими угіддями»
степу́чий «степовий» (у замовлянні)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стэпукр.) білоруська
сьцеп білоруська
viṣṭap- «плоска поверхня» давньоіндійська
*(s)tep- «бути плоским, рівним, низьким» індоєвропейська
*(s)tap- іранські
t'æpæn «плоский, рівний, низький; низина» осетинська
tæbæǧ «тарілка» осетинська
step (очевидно, з укр.) польська
*stьpь «спина, хребет, підвищення» праслов’янська
степь «степ; (ст.) низина, [плоска безліса височина]» російська
паукр.) сербохорватська
сте̏step (очевидно, з укр.) словацька
stéра словенська
step (очевидно, з укр.) чеська
*сътепь ?
то́пот ?
топта́ть ?

степ «непрохідне місце на горі»

не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане зі степ «безліса рівнина», разом з яким може бути зведена до псл. *stьpь «спина, хребет; гора, височина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сте́па «гора або стрімка скеля ВеНЗн; безодня, провалля Нед, О»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*stьpь «спина, хребет; гора, височина» праслов’янська
степ «безліса рівнина» українська

степа́к «тарантул, Lycosa infernalis» (зоол.)

неясне;
можливо, пов’язане зі степ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
степ українська

степа́нчик «заєць, Lepus» (зоол.)

неясне;
можливо, пов’язане зі степ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
степ українська

степо́к «назва вола дикого норову»

неясне;
можливо, пов’язане зі степ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

степу́н «дикун»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
степ українська

степчина «ковила, Stipa L.» (бот.)

похідне утворення від степ «великий безлісий простір»;
назва зумовлена тим, що ковила зустрічається переважно в степових і напівпустельних зонах світу (в Україні більшість видів ковили є типовими елементами цілинних степів і степових схилів);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
степ «великий безлісий простір» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України