СТЕПЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

сте́пінь (мат.)

псл. stepenь/stоpenь, пов’язане з stopa «нога (ступня); слід ноги; слід»;
споріднене з лит. stẽpas «апоплексичний удар», лтс. stepis «карапуз», двн. stuofa «ступінь», свн. stuofe «тс.», гол. stoep «ґанок», двн. stapfo «слід ноги», гол. stap «сходинка», англ. step «тс.; крок, слід (ноги)», можливо, також з дінд. sthāpayati «ставить», псл. stati, stojati;
іє. *(s)tep-/(s)top- (*steb-, *stob-) «ступати, топтати»;
р. сте́пень «ступінь», др. степень «східець, поріг, ступінь; сан», п. stopień «східець, ступінь, степінь; відмітка», вл. нл. stopjeń «ступінь», болг. м. сте́пен «ступінь; степінь», схв. сте̏пēн «ступінь, міра; східець; ранг», стсл. степень «східець; сан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

постепени́ти «збільшити, підвищити»
степе́невий
степени́ця «шкала; сходова клітка»
степе́нний «статечний»
степено́ваний
степенува́ти
сте́пень «ступінь; степінь»
степенюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
step «тс.; крок, слід (ноги)» англійська
сте́пен «ступінь; степінь» болгарська
stopjeń «ступінь» верхньолужицька
stoep «ґанок» голландська
stap «сходинка» голландська
stuofa «ступінь» давньоверхньонімецька
stapfo «слід ноги» давньоверхньонімецька
sthāpayati «ставить» давньоіндійська
степень «східець, поріг, ступінь; сан» давньоруська
*(s)tep-/(s)top- «ступати, топтати» (*steb-, *stob-) індоєвропейська
*steb- індоєвропейська
*stob- індоєвропейська
stepis «карапуз» латиська
stẽpas «апоплексичний удар» литовська
сте́пен «ступінь; степінь» македонська
stopjeń «ступінь» нижньолужицька
stopień «східець, ступінь, степінь; відмітка» польська
stepenь / stоpenь праслов’янська
stopa «нога (ступня); слід ноги; слід» праслов’янська
stati праслов’янська
stojati праслов’янська
сте́пень «ступінь» російська
сте̏пēн «ступінь, міра; східець; ранг» сербохорватська
stuofe «тс.» середньоверхньнімецька
степень «східець; сан» старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України