СТЕЛАЖ — ЕТИМОЛОГІЯ

стела́ж «ряд полиць, розташованих одна над одною»

запозичення з німецької мови;
нім. Stelláge «стелаж» запозичене з голландської мови;
гол. stellage «тс.» утворене за допомогою романської кінцівки -age від дієслова stellen «ставити, вставляти», спорідненого з дангл. stellian, двн. stellan, нвн. stellen «тс.», прус. stallit «стояти», псл. stati, укр. ста́ти;
р. стелла́ж, бр. стэла́ж, п. stelaż, ч. steláž, šteláž, слц. šteláž, šteláža, steláž, steláža, болг. стела́ж, схв. стèлāж (чол. р.), стела́жа (жін. р.), слн. steláža;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стэла́ж білоруська
стела́ж болгарська
stellage «тс.» голландська
stellen «ставити, вставляти» голландська
stellian давньоанглійська
stellan давньоверхньонімецька
Stelláge «стелаж» німецька
stellen «тс.» нововерхньонімецька
stelaż польська
stati праслов’янська
stallit «стояти» прусська
стелла́ж російська
стèлāж (чол. р.) сербохорватська
стела́жа (жін. р.) сербохорватська
šteláž словацька
šteláža словацька
steláž словацька
steláža словацька
steláža словенська
ста́ти українська
steláž чеська
šteláž чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України