СТЕЛАЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
стела́ж «ряд полиць, розташованих одна над одною»
запозичення з німецької мови;
нім. Stelláge «стелаж» запозичене з голландської мови;
гол. stellage «тс.» утворене за допомогою романської кінцівки -age від дієслова stellen «ставити, вставляти», спорідненого з дангл. stellian, двн. stellan, нвн. stellen «тс.», прус. stallit «стояти», псл. stati, укр. ста́ти;
р. стелла́ж, бр. стэла́ж, п. stelaż, ч. steláž, šteláž, слц. šteláž, šteláža, steláž, steláža, болг. стела́ж, схв. стèлāж (чол. р.), стела́жа (жін. р.), слн. steláža;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стэла́ж | білоруська |
стела́ж | болгарська |
stellage «тс.» | голландська |
stellen «ставити, вставляти» | голландська |
stellian | давньоанглійська |
stellan | давньоверхньонімецька |
Stelláge «стелаж» | німецька |
stellen «тс.» | нововерхньонімецька |
stelaż | польська |
stati | праслов’янська |
stallit «стояти» | прусська |
стелла́ж | російська |
стèлāж (чол. р.) | сербохорватська |
стела́жа (жін. р.) | сербохорватська |
šteláž | словацька |
šteláža | словацька |
steláž | словацька |
steláža | словацька |
steláža | словенська |
ста́ти | українська |
steláž | чеська |
šteláž | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України