СТЕК — ЕТИМОЛОГІЯ

стек «палиця вершника»

запозичене, очевидно, за посередництвом російської мови, з англійської;
англ. stick «стек, палиця» (сангл. sticke, дангл. sticca «тс.») пов’язане з дангл. stician «заколоти, колоти; проткнути» і споріднене з дісл. stik «палиця», stikka, двн. stecko, stehho, свн. steche, нвн. Stecken «тс., посох; жезл», днн. stekan «втикати», дфриз. steka, гол. steken, снідерл. stēken, двн. stёhhan «тс.», свн. нвн. stechen «заколоти, колоти, проколювати», двн. stechhōn, stechen «колоти», гот. stakins «наколоті знаки, тавра», лит. sègti «проколювати, застібати», sagstóti «приколювати, зашпилювати, застібати», псл. steg-/stog- «шити, стьобати», укр. застегнути;
р. болг. стек, бр. стэк;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stick «стек, палиця» (сангл. sticke, дангл. sticca «тс.») англійська
стэк білоруська
стек болгарська
steken голландська
stakins «наколоті знаки, тавра» готська
stician «заколоти, колоти; проткнути» давньоанглійська
sticca давньоанглійська
stecko давньоверхньонімецька
stehho давньоверхньонімецька
stёhhan «тс.» давньоверхньонімецька
stechhōn давньоверхньонімецька
stechen «колоти» давньоверхньонімецька
stik «палиця» давньоісландська
stikka давньоісландська
stekan «втикати» давньонижньонімецька
steka давньофризька
sègti «проколювати, застібати» литовська
sagstýti «приколювати, зашпилювати, застібати» литовська
Stecken «тс., посох; жезл» нововерхньонімецька
stechen «заколоти, колоти, проколювати» нововерхньонімецька
steg- / stog- «шити, стьобати» праслов’янська
стек російська
sticke середньоанглійська
steche середньоверхньнімецька
stechen «заколоти, колоти, проколювати» середньоверхньнімецька
stēken середньонідерландська
застегнути українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України