СТЕЗЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

стезя́ «(кн.) життєвий шлях; (заст.) стежка» (очевидно, зі стсл.)

псл. stьza (*stьga), пов’язане з stignǫti «стигнути, встигати, поспішати»;
споріднене з лтс. stiga «стежка; пішохідна дорога», staiga «дорога», двн. stēg «тс.» (‹*stigaz), steiga, гот. staiga «тс.», гр. στίχος «ряд», алб. shteg «стежка»;
іє. *stī˘gh-/steigh-, stoigh-;
р. стезя́, [стега́], др. стьза, стьзя «стежка, шлях», полаб. stadza (staӡṛ́ă) «стежка», схв. ста̀за «пішохідна дорога», слн. stezá «тс.», стсл. стьsa «стежка, шлях»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shteg «стежка» албанська
staiga «тс.» готська
στίχος «ряд» грецька
stēg «тс.» (‹*stigaz) давньоверхньонімецька
steiga давньоверхньонімецька
*stigaz давньоверхньонімецька
*stigaz давньоверхньонімецька
стьза давньоруська
стьзя «стежка, шлях» давньоруська
*stī˘gh- / steigh- індоєвропейська
stoigh- індоєвропейська
stiga «стежка; пішохідна дорога» латиська
staiga «дорога» латиська
stadza «стежка» (staӡṛ́ă) полабська
staӡṛ́ă полабська
staӡṛ́ă полабська
stьza (*stьga) праслов’янська
stignǫti «стигнути, встигати, поспішати» праслов’янська
*stьga праслов’янська
*stьga праслов’янська
стезя́ російська
стега́ російська
ста̀за «пішохідна дорога» сербохорватська
stezá «тс.» словенська
стьsa «стежка, шлях» старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України