СТЕЖЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. stьžьka, похідне від *stьga (›stьzja) «тс.»;

р. (розм.) стёжка «стежка», бр. сце́жка, п. ścieżka, ч. слц. stezka, вл. šćežka, нл. sćažka «тс.»;

псл. steg-/stog- «стьобати; шити», первісно, очевидно, «колоти; бити»;

споріднене з гот. stakins (зн. в. мн.) «наколоті знаки, тавра», двн. sta(c)hhulla, stahhula «жало, колючка», stachilla, свн. stachel, нвн. Stáchel «тс.», stechen «колоти, жалити; різати», свн. stёchen, двн. stёhhan «тс.», свн. stekken «втикати»;

іє. *steg-, *stegh-;

р. стега́ть «шити; бити», п. ścieg «стібок»;

запозичення з німецької мови;

н. Steiger «штейгер, гірничий майстер» пов’язане зі steigen «підійматися», Steig «стежка», спорідненими з псл. *stьgа, укр. сте́жка;

р. ште́йгер, бр. штэ́йгер, п. sztygar, stygar, ст. stygar, stegar, sztagier, [sztejgier] «тс.», ч. (розм.) štaigr «альпініст», слц. (розм.) štаjger «штейгер», болг. ща́йгер «тс.»;