СТАЛАГМІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

н. Stalagmít, фр. англ. stalagmite походять від нлат. stalagmitēs, що виводиться від гр. σταλαγμός «краплина; струмінь», пов’язаного з дієсловомσταλάσσω«капаю, ллю краплинами», що, можливо, зводиться до іє. *(s)tell-/(s)tall- «крапати, наливати краплинами; текти; мочитися», представленого також у гол. свн. снн. н. stallen «мочитися», дат. stalle, stalde, норв. шв. stalla «тс.», в гр.τέλμα«стояча вода, болото; низина, заплава», лит. tel˜žti «мочити; лити» і, можливо, в псл. tьlěti «тліти; гнити», укр. тлі́ти;

р. болг. м. сталагми́т, бр. сталагмі́т, п. ч. слц. вл. stalagmit, схв. стала̀гмӣт, слн. stalagmít;