СПУРТ — ЕТИМОЛОГІЯ
спурт «різке збільшення швидкості під час спортивного змагання»
запозичення з англійської мови;
англ. spurt «спурт; ривок, кидок, стрибок», очевидно, тотожне з spurt «струмінь», пов’язаним з сангл. sрrutten «пускати ростки», дангл. spryttan «тс.», спорідненим з двн. sprūtan «бризкати», нвн. spritzen «тс.»;
р. бр. болг. спурт, п. ч. вл. spurt, слц. špurt, слн. spúrt «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
spurt «спурт; ривок, кидок, стрибок» | англійська |
спурт | білоруська |
спурт | болгарська |
spurt | верхньолужицька |
spryttan «тс.» | давньоанглійська |
sprūtan «бризкати» | давньоверхньонімецька |
spritzen «тс.» | нововерхньонімецька |
spurt | польська |
спурт | російська |
sрrutten «пускати ростки» | середньоанглійська |
špurt | словацька |
spúrt «тс.» | словенська |
spurt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України