СПРИНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
спринт
нове запозичення з англійської мови;
англ. sprint «спринт; біг на швидкість» пов’язане з дієсловом sprint «бігти щодуху», сангл. sprenten «бігти; стрибати, скакати», що виводиться від дісл. spretta (‹*sprintan) «скакати, стрибати або бігати» (пор. шв. sprіtta «стрибати, скакати; кинутися»);
р. болг. м. спринт, бр. спрынт, п. ч. sprint, слц. šprint, схв. спри̏нт, слн. sprínt, šprínt;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sprint «спринт; біг на швидкість» | англійська |
sprint «бігти щодуху» | англійська |
спрынт | білоруська |
спринт | болгарська |
spretta «скакати, стрибати або бігати» (‹*sprintan)(пор. шв. sprіtta «стрибати, скакати; кинутися») | давньоісландська |
*sprintan | давньоісландська |
спринт | македонська |
sprint | польська |
спринт | російська |
спри̏нт | сербохорватська |
sprenten «бігти; стрибати, скакати» | середньоанглійська |
šprint | словацька |
sprínt | словенська |
šprínt | словенська |
sprint | чеська |
sprіtta | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України