СОТОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

соте́ «страва під соусом, переважно приготовлена на великому вогні»

запозичення з французької мови;
фр. sauté «соте», пов’язане з sauter «cмажити на великому вогні (на олії або на салі); стрибати, скакати», яке зводиться до лат. saltāre «танцювати; підстрибувати»;
р. болг. соте́, бр. сатэ́, п. sauté «смажене (м’ясо або риба)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

соте́йник «сковорідка, в якій готують переважно соте»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сатэ́ білоруська
соте́ болгарська
saltāre «танцювати; підстрибувати» латинська
sauté «смажене (м’ясо або риба)» польська
соте́ російська
sauté «соте» французька
sauter «cмажити на великому вогні (на олії або на салі); стрибати, скакати» ?

дев'ятсо́т

слово виникло в українській мові із словосполучення дев’ять сот, пор. стсл. девѧть сътъ та аналогічні сполучення в деяких сучасних слов’янських мовах;
форма com (sъtъ) була родовим відмінком множини від sъto «сто»;
р. девятьсо́т, бр. дзевяцьсот, п. dziewięćset, ч. devět set, слц. deväťsto, вл. dźewjeć stow, нл. źeẃeś stow, болг. де́ветстотин, м. деветстотини, схв. дȅвēmсmȍmūнā, дȅветсто, слн. devétsto;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дев'ятсо́тий
дев'ятсо́тний
дев'ятьсо́т
девятcom (XIV ст.)
див'ятсто́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзевяцьсот білоруська
де́ветстотин болгарська
dźewjeć stow верхньолужицька
деветстотини македонська
źeẃeś stow нижньолужицька
dziewięćset польська
девятьсо́т російська
дȅвēmсmȍmūнā сербохорватська
deväťsto словацька
devétsto словенська
дȅветсто українська
devět set чеська
дев'ять ?
сот ?
девѧть ?
девѧть ?
com «сто» (sъtъ) ?

сита́ «мед, розведений водою; [солодкий розчин, у який кришиться спеціально спечена булочка Л]»

загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється ще (Брандт РФВ 24, 189; Ильинский РФВ 62, 239–240) із [сот] «стільник», р. сот, со́ты «тс.»;
пов’язується також (Mühl.–Endz. III 1128) із прус. sutristio «сироватка», лит. sutrė (sùtros) «помиї, мутна, брудна рідина, осад», лтс. sutra «гноївка», дірл. suth «сік, молоко»;
з огляду на п. woda, miodem nasycona «вода, сичена медом» виводиться (Горяев 356) від псл. sytъ «ситий»;
р. бр. сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді», др. сыта, п. syta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розсити́ти «розвести, розбавити водою»
сити́ти «робити з меду ситу; насичувати»
сити́ця «сита; [варений мед (напій) Нед]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді» білоруська
suth «сік, молоко» давньоірландська
сыта давньоруська
sutra «гноївка» латиська
sutrė «помиї, мутна, брудна рідина, осад» (sùtros) литовська
sùtros литовська
woda польська
sùtros nasycona «вода, сичена медом» польська
syta «тс.» польська
sytъ «ситий» праслов’янська
sutristio «сироватка» прусська
сот російська
со́ты «тс.» російська
сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді» російська
сот «стільник» українська

со́ти «стільник»

псл. sъtъ «тс.»;
переконливої етимології не має;
найімовірнішим є зв’язок з др. сыта «вода, підсолоджена медом; зварений мед», р. ст. сыта «тс.», укр. сита́ «вода, підсолоджена медом, або медовий відвар на воді»;
реконструюється також *sъpto-, як пов’язане чергуванням голосних із *svepetъ, п. ст. świepiet «борть», świepiot «тс.», ч. [svapato] «вулик», др. свепетъ «мед диких бджіл» (Machek LF 55, 150);
недостатньо об´рунтовані пов’язання з дінд. sátaḥ «посудина» (Meillet Études 302), з лит. siū́ti «шити», псл. šiti (Osthoff Parerga I 23; Младенов 624), з лит. sémti «черпати, набирати» (Lidén Studien 37–38);
сумнівне виведення від сл. *sojiti «колоти» (Moszyński PZJP 216), як і зближення з псл. sъpǫ, suti «сипати» (Mikkola Ursl. Gr. III 25);
р. со́ты, сот (одн.), бр. со́ты, др. сътъ, сотъ (одн.), съты (мн.), болг. сът, м. сот, схв. са̑т, саће (зб.), слн. sát, [sęˇt], стсл. сътъ «віск, стільник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сот «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
со́ты білоруська
сът болгарська
sátaḥ «посудина» давньоіндійська
сыта «вода, підсолоджена медом; зварений мед» давньоруська
свепетъ «мед диких бджіл» давньоруська
сътъ давньоруська
siū́ti «шити» литовська
sémti «черпати, набирати» литовська
сот македонська
świepiet «борть» польська
sъtъ «тс.» праслов’янська
šiti праслов’янська
sъpǫ праслов’янська
сыта «тс.» російська
со́ты російська
т сербохорватська
*sojiti «колоти» слов’янські
sát словенська
сътъ «віск, стільник» старослов’янська
сита́ «вода, підсолоджена медом, або медовий відвар на воді» українська
сот (одн.) українська
сотъ (одн.) українська
съты (мн.) українська
саће (зб.) українська
sęˇt українська
svapato «вулик» чеська
сыта «тс.» ?
*sъpto- ?
*svepetъ ?
świepiet «борть» ?
świepiot «тс.» ?
suti «сипати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України