СОННІМ — ЕТИМОЛОГІЯ
сон
псл. *sъnъ ‹ *sъpnъ, пов’язане з sъpati «спати»;
споріднене з лит. sãpnas «сон», sãpnis, лтс. sapnis, дінд. svápnaḥ, гр. ὕπνος, лат. somnus «тс.»;
р. бр. м. сон, др. сънъ, п. ч. слц. sen, вл. són, нл. soń, болг. сън, схв. са̏н, слн. sèn, стсл. сънъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсо́нний
безсо́нниця
безсо́ння
висина́тися
«снитися»
ви́снитися
«приснитися»
засина́ти
засну́лий
засну́ти
зисну́тися
«прокинутися»
насо́нний
«снотворний»
осо́н
«сон»
пересо́нь
«перший сон»
просина́тися
просну́тися
просо́нє
просо́нок
«тс.»
сни́ти
«бачити уві сні»
сни́тися
«ввижатися уві сні»
сонли́вий
сонли́виці
«стан, коли весь час хочеться спати»
сонли́виця
сонни́вий
сонни́виця
со́нний
со́нник
«книга, в якій тлумачаться сни»
со́нни́ці
«тс.»
сонно́та
«сонливість»
со́ннощі
«сонність»
со́нько́
«той, хто любить спати»
соню́га
со́ня
«тс.»
соня́чий
«сонний»
спросо́нку
спросо́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сон | білоруська |
| сън | болгарська |
| són | верхньолужицька |
| ὕπνος | грецька |
| svápnaḥ | давньоіндійська |
| сънъ | давньоруська |
| somnus «тс.» | латинська |
| sapnis | латиська |
| sãpnas «сон» | литовська |
| сон | македонська |
| soń | нижньолужицька |
| sen | польська |
| *sъnъ | праслов’янська |
| сон | російська |
| н | сербохорватська |
| sen | словацька |
| sèn | словенська |
| сънъ | старослов’янська |
| sen | чеська |
| sъpati «спати» | ? |
| sãpnis | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України