СОВІСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене в давньоруську мову зі старослов’янської;

стсл. съвѣсть «сумління; свідомість; звістка, свідчення», як і болг. съ́вест «сумління, свідомість», м. совест «сумління», схв. са́вест «тс.», слн. svést «свідомість», утворене з префікса съ- і основи дієслова вѣдѣти, є калькою гр. συνείδησις «усвідомлення, свідомість; сумління», що складається з префікса συν- «з-, разом з» та іменника εἴδησις «пізнання, знання», пов’язаного з дієсловом ὄιδα «знаю»;

р. со́весть, бр. [со́весць, со́вісць], др. съвѣсть «розуміння; знання, згода, порозуміння; сумління», совѣсть «тс.»;