СНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
снува́ти
псл. snovati, snujǫ;
споріднене з лтс. snaujis «петля», дінд. snā́van-, snāván «зв’язка, сухожилля», гот. sniwan «поспішати», дісл. snúa «вертіти, мотати, плести», гр. νευ̃ρον «жила, нерв», іє. *sneu- «вертіти, мотати»;
р. снова́ть, бр. снава́ць, др. сновати, п. snuć, snować, ч. snout, snovat, слц. snovat’ «мотати, намотувати», вл. snować «мотати; тягнути нитку; снувати», нл. snuś «снувати», snowaś «тс.», полаб. snüvăt «набирати основу», болг. снова́, м. снова, снове, схв. сна̏вати, слн. snováti, р.-цсл. сноути, сновѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́сновок
ви́снувати
за́снівка
«вид шиття»
засно́ва
«ткацька основа; зміст; проект»
засно́вини
«основи; закладини»
засно́вник
засно́вництво
за́сновок
«посилка; [закладини]»
засно́вчатий
«тканий»
заснува́ти
засну́вач
«засновник»
насно́ва
«натягування основи для ткання»
осні́вка
«снівниця»
осні́вний
осні́вниця
«тс.»
осно́ва
основа́тель
«засновник»
осно́ви́на
«основа»
осно́вка
«снівниця»
основни́й
осно́вник
«засновник»
осно́вниця
«тс.»
оснува́ти
«зробити основу (з пряжі); (заст.) заснувати»
поснова́т
«закласти (хату)»
сні́вниця
«пристрій для снування основи тканини»
сно́вадь
«прилад для намотування ниток на шпульки»
сно́вало
«тс.»
снова́льниця
«снівниця»
снова́ля
«та, що снує пряжу О; снівниця ВеУг»
снова́нниця
«снівниця»
снове́ць
«павутинний кліщ тепличний, Tetranychus telarius L.»
(зоол.)
сно́вня
«снівниця»
снува́вка
«тс.»
снува́вник
«дощечка з дірами, крізь які проходять нитки при снуванні основи»
снува́лка
«снівниця»
снува́льник
«той, хто снує пряжу»
снува́льниця
«тс.»
сну́ти
«снувати»
снуто́к
«суть, зміст»
сну́ток
«вал у ткацькому верстаті, навій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| снава́ць | білоруська |
| снова́ | болгарська |
| snować «мотати; тягнути нитку; снувати» | верхньолужицька |
| sniwan «поспішати» | готська |
| νευ̃ρον «жила, нерв» | грецька |
| snā́van- | давньоіндійська |
| snúa «вертіти, мотати, плести» | давньоісландська |
| сновати | давньоруська |
| *sneu- «вертіти, мотати» | індоєвропейська |
| snaujis «петля» | латиська |
| снова | македонська |
| snuś «снувати»«тс.» | нижньолужицька |
| snowaś «снувати»«тс.» | нижньолужицька |
| snüvăt «набирати основу» | полабська |
| snuć | польська |
| snować | польська |
| snovati | праслов’янська |
| снова́ть | російська |
| сноути | русько-церковнослов’янська |
| вати | сербохорватська |
| snovat' «мотати, намотувати» | словацька |
| snováti | словенська |
| снове | українська |
| сновѫ | українська |
| snout | чеська |
| snovat | чеська |
| snujǫ | ? |
| snāván «зв’язка, сухожилля» | ? |
ане́ксія
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Annexión, фр. annexion походять від лат. annexio «приєднання», пов’язаного з дієсловом annecto «прив’язую, зв’язую», що складається з префікса ad- «до-» і дієслова necto «в’яжу», спорідненого з псл. snujǫ, укр. снува́ти, ни́тка;
р. анне́ксия, бр. ане́ксія, n. aneksja, ч. anexe, слц. anexia, вл. anektować, болг. ане́ксия, м. апексија, схв. анèксија, слн. aneksíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
анексіоні́ст
анексува́ти
анектува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ане́ксія | білоруська |
| ане́ксия | болгарська |
| anektować | верхньолужицька |
| annexio «приєднання» | латинська |
| апексија | македонська |
| Annexión | німецька |
| snujǫ | праслов’янська |
| анне́ксия | російська |
| анèксија | сербохорватська |
| anexia | словацька |
| aneksíja | словенська |
| снува́ти | українська |
| annexion | французька |
| anexe | чеська |
| annecto «прив’язую, зв’язую» | ? |
| ad- «до-» | ? |
| necto «в’яжу» | ? |
| ни́тка | ? |
сновига́ти «поспішно рухатися, снувати взад і вперед, тинятися»
очевидно, результат контамінації слів снува́ти і ми́га́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
снови́га
«(ент.) муха, Anthomyia Meigen; [той, хто сновигає]»
снови́ґа
«тс.»
сновиґа́йло
«муха-сновига»
сновиґа́ти
сновіда́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| снува́ти | ? |
| ми́га́ти | ? |
снува́длі «шпульки з нитками для ткання» (мн.)
видозмінене запозичення з польської мови;
п. snowadło «снувальне пристосування» є похідним від snować, snuć, які відповідають укр. снува́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| snowadło «снувальне пристосування» | польська |
| снува́ти | українська |
| snuć | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України