СНИ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ЗМІСТ

сніть «сажка, Ustilago (Pers.) Rouss. (Uredo segetum L.)» (бот.)

сон «сон-трава, Pulsatilla Adans.; [анемона, Anemone L. Mak]» (бот.)

са́ма (у виразі бра́ти у са́му «брати до уваги, обмірковувати»)

сить «ріжки, Claviceps purpureа Tul.» (бот.)

сліпота́ «кульбаба звичайна (лікарська), Taraxacum officinale Wigg. Mak, ВеНЗн; первоцвіт весняний (п. лікарський), Primula officinalis (Jacg.) Hill. (р. veris L.) Mak; жовтець багатоквітковий (ж. рясний), Ranunculus polyanthemus L. Г, Mak; ж. їдкий, R. acer L. Mak; ж. польовий, R. arvensis L. Mak; анемона лісова, Anemone silvestris L. Mak; сонянка, сонцецвіт звичайний, Helianthemum vulgare Gaer. (H. nummularium (L.) Mill.) Г, Mak» (бот.)

сни́тка «яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L.» (бот.)

сніт «колода, обрубок, оцупок»

сом «Silurus L.» (іхт.)

сомна́мбу́ла «людина, хвора на лунатизм; сновида, лунатик» (мед.)

со́нях «соняшник, Helianthus L.» (бот.)

сніть «сажка, Ustilago (Pers.) Rouss. (Uredo segetum L.)» (бот.)

у такому разі назва могла бути зумовлена подібністю зовнішнього вигляду рослин, уражених грибками, до головні, обгорілого поліна (пор. інші назви цієї грибкової хвороби злаків: укр. са́жка, р. головня́, бр. са́жа, схв. га́ра, [гар, гареж, гарежина, гарка], слн. ožíg, pálež, нвн. Brand);

здебільшого пов’язується з ч. nítiti «запалювати, палити», слц. nietit’ «розпалювати», п. niecić «тс., роздмухувати», схв. ст. унитити «запалити (вогонь)», слн. nétiti «роздмухувати (вогонь)», псл. *gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти) і припускається розвиток семантики «розпалити (вогонь)» – «обпалена дровина, головня» – «сажка, [головня]»;

псл. snětъ (snětь) «сажка»;

менш обґрунтовані зближення з дангл. gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h)- «тс., роздирати») (Kořínek LF 61, 49), зіставлення з псл. *gniti «гнити, тліти» (Skok III 297–298), пов’язання з псл. snětь «колода, обрубок» (Schuster-Šewc 1326–1327);

бр. [смятый] «сажка», [смяце́й, смяця́й, сніцей, сніт, заснет] «тс.», п. śnieć «зона, сажка», ч. snet’, [snět] «тс.», snětivó «уражений сажкою», слц. snet’ «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales», вл. sněć «сажка», [smjeć], нл. sněś «тс.», болг. заст. сне́тей «сажка на житі», схв. [сни̏jет] «сажка на збіжжі», [снит], сне̑т «тс.», [(тврда) снет] «ріжки, Claviceps purpurea L.», [(прашната) снет] «сажка вівса», снèтљив «уражений сажкою», слн. snét «сажка», [smetljäj] «тс.», стсл. снѣтовъ «паршивий, покритий паршею»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

за́сніт «сажка; зіпсованість, хиріння, кволість Ж»

засні́та «зіпсованість, хиріння, кволість»

засніти́ти(ся) «хиріти, гинути від сажки Ж; покритися сажкою; зароджуватися; закупорюватися гноєм (про рану)»

за́сніток «зародок; нівечення, загибель Ж»

засні́ченє «тс.»

засні́чуватися «тс.»

о́снідок «сажка»

присніти́тися «запліснявіти, покритися іржею»

сніт

сніта́

сніти́й

сніти́стий «із сажкою (про хліб)»

сніти́тися «покриватися сажкою (про колосся); пліснявіти»

сні́тиці (мн.)

сні́тиця

сніті́й «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
смятый «сажка»	білоруська
сне́тей «сажка на житі»	болгарська
sněć «сажка»	верхньолужицька
gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h)	давньоанглійська
sněś «тс.»	нижньолужицька
niecić «тс., роздмухувати»	польська
śnieć «зона, сажка»	польська
gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти*)	праслов’янська
snětъ «сажка» (snětь)	праслов’янська
*gniti «гнити, тліти»	праслов’янська
snětь «колода, обрубок»	праслов’янська
унитити «запалити (вогонь)»	сербохорватська
jет «сажка на збіжжі»	сербохорватська
nietit' «розпалювати»	словацька
snet' «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales»	словацька
nétiti «роздмухувати (вогонь)»	словенська
snét «сажка»	словенська
снѣтовъ «паршивий, покритий паршею»	старослов’янська
смяце́й	українська
смяця́й	українська
сніцей	українська
сніт	українська
заснет «тс.»	українська
snět «тс.»«уражений сажкою»	українська
snětivó «тс.»«уражений сажкою»	українська
smjeć	українська
снит	українська
т «тс.»	українська
тврда «ріжки, Claviceps purpurea L.» ()	українська
прашната «сажка вівса» ()	українська
снèтљив «уражений сажкою»	українська
smetljäj «тс.»	українська
nítiti «запалювати, палити»	чеська
snet'	чеська
унитити «запалити (вогонь)»	?
сне́тей «сажка на житі»	?

сон

псл. *sъnъ ‹ *sъpnъ, пов’язане з sъpati «спати»;

споріднене з лит. sãpnas «сон», sãpnis, лтс. sapnis, дінд. svápnaḥ, гр. ὕπνος, лат. somnus «тс.»;

р. бр. м. сон, др. сънъ, п. ч. слц. sen, вл. són, нл. soń, болг. сън, схв. са̏н, слн. sèn, стсл. сънъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

безсо́нний

безсо́нниця

безсо́ння

висина́тися «снитися»

ви́снитися «приснитися»

засина́ти

засну́лий

засну́ти

зисну́тися «прокинутися»

насо́нний «снотворний»

осо́н «сон»

пересо́нь «перший сон»

просина́тися

просну́тися

просо́нє

просо́нок «тс.»

сни́ти «бачити уві сні»

сни́тися «ввижатися уві сні»

сонли́вий

сонли́виці «стан, коли весь час хочеться спати»

сонли́виця

сонни́вий

сонни́виця

со́нний

со́нник «книга, в якій тлумачаться сни»

со́нни́ці «тс.»

сонно́та «сонливість»

со́ннощі «сонність»

со́нько́ «той, хто любить спати»

соню́га

со́ня «тс.»

соня́чий «сонний»

спросо́нку

спросо́ння

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сон	білоруська
сън	болгарська
són	верхньолужицька
ὕπνος	грецька
svápnaḥ	давньоіндійська
сънъ	давньоруська
somnus «тс.»	латинська
sapnis	латиська
sãpnas «сон»	литовська
сон	македонська
soń	нижньолужицька
sen	польська
*sъnъ	праслов’янська
сон	російська
н	сербохорватська
sen	словацька
sèn	словенська
сънъ	старослов’янська
sen	чеська
sъpati «спати»	?
sãpnis	?

сон «сон-трава, Pulsatilla Adans.; [анемона, Anemone L. Mak]» (бот.)

результат перенесення на рослину назви сон «спання», а також похідні утворення від цієї назви;

ці рослини широко відомі своєю заспокійливою дією, зокрема при безсонні (Шамота 71; Лік. росл. Енц. дов. 55–56, 409–410);

разом з тим можливе зіставлення з назвами п. sasanka «сон-трава», болг. [сасан(ка), съсън(ка), сънкотка] «тс.», ч. слц. sasanka «анемона», етимологічно неясними;

р. сон «сон-трава; [беладона]», бр. сон «сон-трава»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сінь-трава «тс.»

сонник «беладона лікарська, Atropa belladonna L.»

со́нух «сон»

сончик

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сон «сон-трава»	білоруська
сасан(ка), съсън(ка), сънкотка «тс.»	болгарська
sasanka «сон-трава»	польська
сон «сон-трава; [беладона]»	російська
sasanka «анемона»	словацька
sasanka «анемона»	чеська
сон «спання»	?

гіпно́з

фр. hypnose (з 1877), англ. hypnosis походять від нлат. hypnosis «присипляння» (1829), утвореного від гр. υπνόω «присипляю, повʼязаного з ὑπνος «сон», спорідненим з псл. sъnъ (*sъpnъ), укр. сон;

запозичення з французької або англійської мови;

р. гипно́з, бр. гіпно́з, п. hipnoza, ч. слц. hypnóza, вл. hypnoza, нл. hipnotizm «гіпнотизм», болг. м. схв. хипно́за, слн. hipnóza;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гіпнота́рій

гіпнотиза́ція

гіпнотизе́р

гіпноти́зм

гіпнотизува́ти

гіпно́тика

гіпноти́чний

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
hypnosis	англійська
гіпно́з	білоруська
хипно́за	болгарська
hypnoza	верхньолужицька
υπνόω «присипляю, повʼязаного з ὑπνος «сон»	грецька
хипно́за	македонська
hipnotizm «гіпнотизм»	нижньолужицька
hypnosis «присипляння» (1829)	новолатинська
hipnoza	польська
sъnъ (*sъpnъ)	праслов’янська
гипно́з	російська
хипно́за	сербохорватська
hypnóza	словацька
hipnóza	словенська
сон	українська
hypnose (з 1877)	французька
hypnóza	чеська

са́ма (у виразі бра́ти у са́му «брати до уваги, обмірковувати»)

пор. чув. сум «число, рахунок», споріднене з уйг. кирг. каз. туркм. тат. сан «число, кількість», узб. сон, аз. саj «тс.»;

рум. seàmă «увага; звіт; вид; сорт; кількість», sàmă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») пов’язується з уг. szàm «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»), запозиченим з давніх тюркських мов чуваського типу;

запозичення з румунської мови;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
саj «тс.»	азербайджанська
сан «число, кількість»	казахська
сан «число, кількість»	киргизька
seámă «увага; звіт; вид; сорт; кількість»	румунська
sámă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу»)	румунська
сан «число, кількість»	татарська
сан «число, кількість»	туркменська
szám «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»)	угорська
сон	узбецька
сан «число, кількість»	уйгурська
сум «число, рахунок»	чуваська

сить «ріжки, Claviceps purpureа Tul.» (бот.)

очевидно, результат видозміни або неправильного написання форми [сніть] «зона, сажка, Ustilago segetum L. (Tilletia)» (див.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сніть «зона, сажка, Ustilago segetum L. (Tilletia)»	українська

сліпота́ «кульбаба звичайна (лікарська), Taraxacum officinale Wigg. Mak, ВеНЗн; первоцвіт весняний (п. лікарський), Primula officinalis (Jacg.) Hill. (р. veris L.) Mak; жовтець багатоквітковий (ж. рясний), Ranunculus polyanthemus L. Г, Mak; ж. їдкий, R. acer L. Mak; ж. польовий, R. arvensis L. Mak; анемона лісова, Anemone silvestris L. Mak; сонянка, сонцецвіт звичайний, Helianthemum vulgare Gaer. (H. nummularium (L.) Mill.) Г, Mak» (бот.)

як семантичні паралелі пор.: [сліпа́ тютя] «кульбаба», [куряча сліпота] «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт», [сон] «анемона лісова», курослі́п «тс.»;

назви зумовлені переважно властивістю більшості цих рослин (кульбаба, анемона, жовтець, нечуйвітер) закривати суцвіття, кошики квіток і плодів на ніч та в дощову погоду, а також, очевидно, тим, що деякі з цих рослин (зокрема анемона) вживаються для лікування хвороби очей (курячої сліпоти);

похідні утворення від сліпи́й;

р. [слепота́ курья] «анемона», [слепу́шник] «жовтець їдкий», [слепокур, курослеп] «тс.», бр. [слепет] «анемона», [курыная слепата] «тс.; жовтець їдкий», курасле́п «анемона», схв. [осљепар] «первоцвіт весняний», [курослек] «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.», слн. [kuroslе̏k] «жовтець їдкий»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сліпак «кульбаба»

сліпачок «нечуйвітер волохатий, Hieracium pilosella L.»

сліпотан «жовтець їдкий»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
слепет «анемона»	білоруська
курыная слепата «тс.; жовтець їдкий»	білоруська
курасле́п «анемона»	білоруська
слепота́ курья «анемона»	російська
слепу́шник «жовтець їдкий»	російська
слепокур	російська
курослеп «тс.»	російська
осљепар «первоцвіт весняний»	сербохорватська
курослек «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.»	сербохорватська
kuroslе̏k «жовтець їдкий»	словенська
сліпа́ тютя «кульбаба»	українська
куряча сліпота «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт»	українська
сон «анемона лісова»	українська
курослі́п «тс.»	українська
сліпи́й	українська

сни́тка «яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L.» (бот.)

у цій гіпотезі фонетично тотожні форми snětъ (snětь) «рослина сажка» і snětъ (*snětь) «стебло, стовбур; зонтична рослина» вважаються давніми омонімами;

пов’язується (Меркулова Очерки 62–65) з псл. *snětь (snětъ) / snitь «стебло, стовбур» (очевидно, спочатку «щось відрізане; колода, обрубок»), до якого зводиться також укр. [сніт] «колода, обрубок», причому припускається, що назва могла бути зумовлена великим порожнистим стеблом цих великостовбурних трав;

очевидно, сх.-сл. *snětъka, *snětь/ snitь «їстівна зонтична рослина»;

етимологія остаточно не з’ясована;

зіставляється з псл. snětь (snětъ) «сажка зернова» (Погодин Следы 275; Фасмер ІІІ 698–699), якому відповідає укр. [сніть] «сажка зернова, Uredo segetun L.»;

р. [снитка, снитва, снить, сныдка, снытка, сныть], бр. [сні́тка, сны́тка, сныты́, шны́тка, шні́тка, шніць] «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

снит

снить

снітка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сні́тка	білоруська
*snětь / snitь «стебло, стовбур» (snětъ)(очевидно, спочатку «щось відрізане; колода, обрубок»)	праслов’янська
snětь «сажка зернова» (snětъ)(Погодин Следы 275; Фасмер ІІІ 698--699)	праслов’янська
снитка	російська
сніт «колода, обрубок»	українська
сніть «сажка зернова, Uredo segetun L.»	українська
снитва	українська
снить	українська
сныдка	українська
снытка	українська
сныть	українська
сны́тка	українська
сныты́	українська
шны́тка	українська
шні́тка	українська
шніць «тс.»	українська
*snětъka	?
snitь «їстівна зонтична рослина»	?

сніт «колода, обрубок, оцупок»

псл. snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане»);

споріднене з гот. sneiþan «різати, збирати урожай», дісл. snīða (sneið) «тс.», sneið «відрізаний кусок; причіпка», дангл. snīðan «різати; рубати, ударяти», днн. snīthan «різати», гол. snijden, двн. snīdan, нвн. schneiden «тс.»;

виведення від нвн. Schnitt «розріз, шматок» (Шелудько 46) помилкове;

бр. [сніт] «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек», [снет] «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика», [снёт, снето́к, снётка, сне́ціна, сніці́на, снято́к] «тс.», п. śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті», [śniad] «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві», ч. snět’ «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]», [snět] «тс.; стовбур дерева; корпус тіла», [snítka] «трухляве дерево; трухлява колода», [snítek] «тс.», слц. [snet’] «гілка» [snet] «тс.», [snietka] «тонка гілка», нл. *snět «пень»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

снєдь «накривка очка дуплянки -- вулика з видовбаної колоди»

снєт

снєть «тс.»

снить

сні́та «тс.»

снітува́ти «рубати ліс»

снот «дошка, яка закриває великий боковий отвір і кришку дуплянки; кришка великого бокового отвору дуплянки»

цніт «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сніт «лінія, по якій розпилюють дрова вздовж чи впоперек»	білоруська
snijden	голландська
sneiþan «різати, збирати урожай»	готська
snīðan «різати; рубати, ударяти»	давньоанглійська
snīdan	давньоверхньонімецька
snīða «тс.» (sneið)	давньоісландська
snīthan «різати»	давньонижньонімецька
*snět «пень»	нижньолужицька
schneiden «тс.»	нововерхньонімецька
Schnitt «розріз, шматок»	нововерхньонімецька
śniat «пень; стовбур дерева; колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві; колодки, деревини, які закривають отвори борті»	польська
snětъ «відрізаний стовбур дерева; пень; колода; гілка» (‹ іє. *snoito-s «щось відрізане»)	праслов’янська
snet' «гілка»«тс.»	словацька
снет «дошка, якою закривають боковий вхід до колодкового вулика»	українська
снёт	українська
снето́к	українська
снётка	українська
сне́ціна	українська
сніці́на	українська
снято́к «тс.»	українська
śniad «колода; стовбур дерева без гілля; зарубка на дереві»	українська
snět «тс.; стовбур дерева; корпус тіла»	українська
snítka «трухляве дерево; трухлява колода»	українська
snítek «тс.»	українська
snietka «тонка гілка»	українська
snět' «гілка; [частина стовбура, з якої виростає гілля]»	чеська
sneið «відрізаний кусок; причіпка»	?

сом «Silurus L.» (іхт.)

псл. somъ;

зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;

іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;

споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;

р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сім

соми́на

соми́ний

со́мові

сон

сум «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сом	білоруська
сом	болгарська
ϰαμασήν «якась риба»	грецька
*k῀omos	індоєвропейська
salmō	латинська
sams «тс.»	латиська
šãmas	литовська
сом	македонська
som	нижньолужицька
sum	польська
somъ	праслов’янська
сом	російська
м	сербохорватська
sumec	словацька
sа̏m	словенська
sumec	чеська

сомна́мбу́ла «людина, хвора на лунатизм; сновида, лунатик» (мед.)

запозичення із західноєвропейських мов;

фр. somnambule «лунатик», somnambulisme «лунатизм», англ. somnambulism, somnambulist «лунатик», нім. Somnambúle «тс.» утворені з основ лат. somnus «сон», спорідненого з дінд. svápnaḥ, псл. sъnъ «тс.», укр. сон, і ambulo (ambulāre) «ходити, прогулюватися»;

р. сомна́мбула, сомна́мбул, бр. самна́мбула, самна́мбул, п. somnambulik, ч. слц. somnambul, болг. м. сомнамбу́л, схв. сомна̀мбул, слн. somnambulíst, somnambulízem;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сомна́мбул «тс.»

сомнамбулі́зм «лунатизм»

сумнамбулі́ст

сумнамбулі́стка

сумнамбулі́чний

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
somnambulism	англійська
самна́мбула	білоруська
сомнамбу́л	болгарська
svápnaḥ	давньоіндійська
somnus «сон»	латинська
сомнамбу́л	македонська
Somnambúle «тс.»	німецька
somnambulik	польська
sъnъ «тс.»	праслов’янська
сомна́мбула	російська
сомна̀мбул	сербохорватська
somnambul	словацька
somnambulíst	словенська
somnambulízem	словенська
сон	українська
сомна́мбул	українська
самна́мбул	українська
somnambule «лунатик»	французька
somnambul	чеська
somnambulisme «лунатизм»	?
somnambulist «лунатик»	?

со́нях «соняшник, Helianthus L.» (бот.)

похідні утворення від со́нце;

назви зумовлені схожістю квітки соняшника із сонцем, а також тим, що його квітка постійно повертається до сонця;

р. подсо́лнечник, бр. слане́чнік, п. słonecznik, ч. slunečnice, слц. slnečnica, болг. слънчегле́д, [слъ́нчовка], м. сончоглед, схв. сунча̀нӣк, су̀нчаница, слн. sónčnica «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

підсо́нічник

підсо́нух

посоня́шник

посоря́шник «тс.»

посояшник

просо́ня́шник

сон «тс.»

сонечник

со́нічник

со́няшник

соняшничи́на

соняшничи́ння

соняшня́нка «поле, де росли соняшники»

со́яшник «соняшник»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
слане́чнік	білоруська
слънчегле́д	болгарська
сончоглед	македонська
słonecznik	польська
подсо́лнечник	російська
к	сербохорватська
slnečnica	словацька
sónčnica «тс.»	словенська
слъ́нчовка	українська
су̀нчаница	українська
slunečnice	чеська
со́нце	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України