СМУТЛИВА — ЕТИМОЛОГІЯ

сму́та «сум, журба; збентеження; (заст.) заколот, розбрат, чвари»

псл. sъmǫta «збурення», sъmǫtiti «збурити; скаламутити», пов’язане чергуванням голосних із sъmęsti (‹*sъmętti) «привести в рух, збурити, скаламутити; збентежити, злякати», утвореного за допомогою префікса sъ- «з-», який не змінився в з-, від дієслова męsti (*mętti) «збурювати, мутити»;
р. сму́та «заколот, розруха; розбрат; збентеження», сму́тный «неясний, невиразний, туманний; неспокійний; сумний, смутний», бр. сму́та «збентеження, хвилювання; (заст.) заколот», сму́тны «сумний, смутний; неспокійний (про часи); невиразний», др. смутъ «занепокоєння», смутити «збентежити; викликати заколот», п. smutny «сумний, смутний», smętny, ч. smutnó, слц. smutnó «тс.», smut «смуток», smuta «тс.», болг. смъ́тен «невиразний, неясний», м. смут «заколот; збентеження», схв. сму̏та «заметіль», сму̀тња «підступи, інтриги; розбрат; заколот», стсл. съмѫтьнъ «збентежений, тривожний», съмѫтити «привести в рух, зворушити, збурити; збентежити, злякати», съмѫтити сѧ «злякатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засму́чений
засму́чення
смути́ти
сму́тість
смуткува́ти
смутли́вий «засмучений»
смутни́й
смутні́ти
сму́ток
смутува́ти «смуткувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сму́та «збентеження, хвилювання; (заст.) заколот» білоруська
смъ́тен «невиразний, неясний» болгарська
смутъ «занепокоєння» давньоруська
смут «заколот; збентеження» македонська
smutny «сумний, смутний» польська
smętny «сумний, смутний» польська
sъmǫta «збурення» праслов’янська
сму́та «заколот, розруха; розбрат; збентеження» російська
та «заметіль» сербохорватська
smutnó «тс.»«смуток»«тс.» словацька
smut «тс.»«смуток»«тс.» словацька
smuta «тс.»«смуток»«тс.» словацька
съмѫтьнъ «збентежений, тривожний» старослов’янська
сму́тный «неясний, невиразний, туманний; неспокійний; сумний, смутний» українська
сму́тны «сумний, смутний; неспокійний (про часи); невиразний» українська
смутити «збентежити; викликати заколот» українська
сму̀тња «підступи, інтриги; розбрат; заколот» українська
съмѫтити «привести в рух, зворушити, збурити; збентежити, злякати» українська
съмѫтити сѧ «злякатися» українська
smutnó чеська
sъmǫtiti «збурити; скаламутити» ?
sъ- «з-» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України