СМИРЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sъmirьnъ «смирний», похідне від mirъ «мир, спокій» і sъměrьnъ «смиренний, помірний», похідне від měrа «міра»;

зближення і змішування обох словотворчих варіантів відбулось, очевидно, вже в пізньопраслов’янський період;

р. сми́рный, смире́нный, бр. [смірне́ць] «смирніти», др. съмѣрение «помірність, приборкання, приниження, покірність, смирення», съмирение «тс.», п. śmierzyć «пом’якшувати, смиряти, приборкувати», болг. смиря́ «смирю, приборкаю», м. смири «смирить, заспокоїть, угамує», схв. сме̑ран «скромний, лагідний, покірний; помірний», стсл. съмѣренъ (съмѣрьнъ) «принижений, покірний, смиренний», съмиренъ «тс.»;