СМЕРТЕЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
смерть
псл. *sъmьr̥tь, утворене з основи *mьr̥-tь, пов’язаної чергуванням голосних із *merti «умирати» і спорідненої з лит. ст. mirtis «смерть», лтс. mr̃te, дінд. mṛtiḥ, лат. mors, mortis «тс.», та компонента sъ-, який здебільшого зіставляється з дінд. su- «добрий», лат. suus «свій» (отже, мається на увазі природна смерть, «своя смерть», а не загибель, убивство і под.);
компонент sъ- розглядається також (Трубачев Этим. словарь сл. языков. Проспект 83) як префікс, що відповідає лат. com- «з-»;
р. смерть, бр. смерць, др. съмьрть, п. śmierć, ч. smrt, слц. smrt’, вл. smjerć, нл. smjerś, болг. смърт, м. смрт, схв. смр̏т, слн. smr̀t, стсл. съмрьть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсме́ртний
досме́ртний
«який триває протягом усього життя; смертельно шкідливий»
обезсме́ртити
передсме́ртний
посмертити
«вбити»
посме́ртний
присме́ртний
смерте́льний
смерте́нний
«смертельно хворий»
сме́ртний
сме́ртник
сме́ртні
смертови́й
«смертельний»
смертяни́й
«смертоносний»
усме́рти́ти
«умертвити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смерць | білоруська |
| смърт | болгарська |
| smjerć | верхньолужицька |
| mṛtiḥ | давньоіндійська |
| su- «добрий» | давньоіндійська |
| съмьрть | давньоруська |
| mors | латинська |
| mortis «тс.» | латинська |
| suus «свій» (отже, мається на увазі природна смерть, «своя смерть», а не загибель, убивство і под.) | латинська |
| com- «з-» | латинська |
| mr̃te | латиська |
| mirtis «смерть» | литовська |
| смрт | македонська |
| smjerś | нижньолужицька |
| śmierć | польська |
| *sъm<SUP>ь</SUP>r̥tь | праслов’янська |
| *m<SUP>ь</SUP>r̥-tь | праслов’янська |
| *merti «умирати» | праслов’янська |
| смерть | російська |
| смр̏т | сербохорватська |
| smrt' | словацька |
| smr̀t | словенська |
| съмрьть | старослов’янська |
| smrt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України