СМАКОВИТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
смак
запозичення з польської мови;
п. smak, smakować походить від двн. свн. smac «смак, запах», свн. smacken «смакувати», споріднених з англ. smack «смак, смакувати», дфриз. smękka «смакувати», smaka «смак», ісл. smękkr, гол. smaak «тс.», лит. smagurỹs «ласун», лтс. smagurs «тс.»;
р. бр. смак;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всмак
(усма́к)
не́смак
пере́дсма́к
по́смак
«присмак з’їденого»
при́смак
присма́ка
«приправа до їжі»
смакі́й
«ласун»
смакови́тий
смакота́
смако́тний
«смачний»
сма́кощі
«ласощі»
смакува́ти
смаку́н
«ласун»
смакъ
(XVII ст.)
смачи́ти
смачне́нький
сма́чни́й
смачні́ти
«ставати смачним, смачнішим»
смачню́щий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smack «смак, смакувати» | англійська |
| смак | білоруська |
| smaak «тс.» | голландська |
| smac «смак, запах» | давньоверхньонімецька |
| smękka «смакувати» | давньофризька |
| smaka | давньофризька |
| smękkr | ісландська |
| smagurs «тс.» | латиська |
| smagurỹs «ласун» | литовська |
| smak | польська |
| smakować | польська |
| смак | російська |
| smac «смак, запах» | середньоверхньнімецька |
| smacken «смакувати» | середньоверхньнімецька |
| smaka «смак» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України