СМАГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сма́га́ «сильна спрага; наліт у роті, на губах від спраги; підвищена температура тіла; коричневий колір шкіри людини від дії сонячного проміння та вітру»
псл. smaga «жар, спека; вогонь», *smagnǫti «сохнути, сушити; темніти», smažiti «смажити» пов’язані чергуванням голосних із *smog- (псл. [smog-orь] «висохле болотяне коріння, торф для спалення»; п. [smogórz] «торф», нл. smogoŕ «торф, болотяна земля, трухляві соснові пні», р. [смо́голь] «смола») та з smug-([*smug-lъ-jь] «смуглий», укр. сму́глий);
зближення з нвн. schmachten «знемагати, томитися; прагнути» (Machek ESJČ 458; Holub–Lyer 443) мало об´рунтоване;
р. [сма́га] «жар, полум’я; спрага; сухість губ», бр. сма́га «спрага; спека; сильне прагнення», др. смага «вогонь, полум’я», п. smagły «смаглий», заст. smaga «прагнення», ч. smahnouti «сохнути, сушитися», слц. smažit’ «смажити», вл. smaha «загар, засмага», нл. smaga «тс.», схв. сма̀гнути «потемніти, загоріти», слн. [smága] «смугла шкіра», р.-цсл. смага «вогонь», смаглыи «смуглий, темний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засма́га
«смуглий колір шкіри від тривалого перебування на сонці та вітрі»
засмага́ти
засма́глий
засма́жений
«який загорів на сонці та вітрі»
(розм.)
за́смажка
«те, що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху»
засма́жувати
пересма́глий
«укритий смагою, пересохлий (про рот, губи)»
присмага́ти
присма́глий
при́смажка
«присмака»
сма́глий
«темнуватого кольору; засмаглий, загорілий; який дозріває»
смаглі́й
«смаглявий чоловік»
смаглі́ти
смаглі́шати
«ставати смаглішим»
смагло́ники
«смажена картопля»
смаглюва́тий
«тс.; [з плямами на обличчі (про вагітну жінку)]»
смаглю́к
смагля́вець
«тс.»
смагля́вий
«тс.; смуглий; [з плямами на обличчі (про вагітну жінку); підсмажений О; худий О]»
смагляві́ти
смагля́вка
«смаглява жінка»
смагля́стий
«трохи смаглявий, із смаглявим відтінком»
сма́гнути
«ставати смаглявим; загоряти; пересихати від спраги, гарячки; укриватися пересохлою плівкою, запікатися (про губи)»
смажени́на
«смажене або запечене м’ясо; печеня»
сма́жени́ця
«страва із смажених яєць, яєчня»
смаже́ня
сма́жити
сма́жни́й
«який укрився смагою, запікся (про губи); запечений Г, СУМ; [привабливий, гарячий Пі]»
сма́жни́ця
«тс.»
смальо́вий
«смаглявий»
смаля́вий
«тс.»
усма́гнути
«дозріти»
(про ягоди)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сма́га «спрага; спека; сильне прагнення» | білоруська |
| smaha «загар, засмага» | верхньолужицька |
| смага «вогонь, полум’я» | давньоруська |
| smogoŕ | нижньолужицька |
| smaga «тс.» | нижньолужицька |
| schmachten «знемагати, томитися; прагнути» | нововерхньонімецька |
| smogórz | польська |
| smagły «смаглий» | польська |
| smaga «прагнення» | польська |
| smaga «жар, спека; вогонь» | праслов’янська |
| *smagnǫti «сохнути, сушити; темніти» | праслов’янська |
| *smog- (псл. [smog-orь] «висохле болотяне коріння, торф для спалення»; п. [smogórz] «торф», нл. smogoŕ «торф, болотяна земля, трухляві соснові пні», р. [смо́голь] «смола») | праслов’янська |
| smažiti | праслов’янська |
| smog-orь | праслов’янська |
| smug- | праслов’янська |
| *smug-lъ-jь | праслов’янська |
| смо́голь | російська |
| сма́га «жар, полум’я; спрага; сухість губ» | російська |
| смага «вогонь» | русько-церковнослов’янська |
| смаглыи «смуглий, темний» | русько-церковнослов’янська |
| сма̀гнути «потемніти, загоріти» | сербохорватська |
| smažit' «смажити» | словацька |
| smága «смугла шкіра» | словенська |
| сму́глий | українська |
| smahnouti «сохнути, сушитися» | чеська |
смага́ «біда»
неясне;
можливо, пов’язане з сма́га́ «спрага; підвищена температура тіла»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сма́га́ «спрага; підвищена температура тіла» | українська |
шмага́ти «бити чимось гнучким; [метати, шпурляти Ме]»
іє. *smā˘g- «кидати, бити», з яким пов’язуються також псл. smaga, smuga, укр. [сма́га́], сму́га;
споріднене з лит. smõgti «бити», smagùs «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)», smáugti «кидати; бити; хльоскати, шмагати», šmagóti «бити батогом», лтс. smаg(r)s «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)», smaugs «стрункий» і, можливо, з гр. μογερός «важкий», μόγος «труднощі (під час роботи); напруга»;
псл. [smagati];
р. [шмага́ть] «бити, стьобати», п. smagać «тс.», ч. šmahem «всуціль, разом», слц. šmah «помах», šmahnút’ «зробити швидкий рух рукою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шмага́лка
«гнучкий прут; невелика палиця з балабушкою смоли на кінці, яку діти кидають на велику відстань»
шмагну́ти
шмагону́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| μογερός «важкий» | грецька |
| μόγος «труднощі (під час роботи); напруга» | грецька |
| *smā˘g- «кидати, бити» | індоєвропейська |
| smаg(r)s «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)» | латиська |
| smaugs «стрункий» | латиська |
| smõgti «бити» | литовська |
| smagùs «сильний (про удари); голосний (про свист); важкий (про вагу)» | литовська |
| smáugti «кидати; бити; хльоскати, шмагати» | литовська |
| šmagóti «бити батогом» | литовська |
| smagać «тс.» | польська |
| smaga | праслов’янська |
| smuga | праслов’янська |
| smagati | праслов’янська |
| шмага́ть «бити, стьобати» | російська |
| šmah «помах»«зробити швидкий рух рукою» | словацька |
| šmahnút' «помах»«зробити швидкий рух рукою» | словацька |
| сма́га́ | українська |
| сму́га | українська |
| šmahem «всуціль, разом» | чеська |
шміґну́ти «кинути»
запозичення з польської та словацької мов;
п. śmignąć «хльоснути, стьобнути; шмигнути; [кинути з усієї сили]», слц. [šmihnút’] «хльоснути, стібнути» зіставляються з лит. smeĩgti «втикати, всаджувати (про щось гостре, напр. ніж); хльоскати, стібати»;
п. śmignąć пов’язується зі smagać, яке розглядається як похідне від smaga «спрага», спорідненого з укр. сма́га́ «тс.» (Brückner 533);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smeĩgti «втикати, всаджувати (про щось гостре, напр. ніж); хльоскати, стібати» | литовська |
| śmignąć «хльоснути, стьобнути; шмигнути; [кинути з усієї сили]» | польська |
| śmignąć | польська |
| smaga «спрага» | польська |
| smagać | польська |
| šmih-nút' «хльоснути, стібнути» | словацька |
| сма́га́ «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України