СЛІПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сліп «велика пастка, ведмежа пастка»
неприйнятне виведення від псл. *stъl̥pъ «стовп» (Преобр. II 324);
псл. slopъ, slap-;
очевидно, звуконаслідувальні утворення, паралельні до *xlop- «хлопати», можливо, пов’язані з іє. *sel- «лопнути, тріснути»;
зіставляється з англ. slap «легкий удар, шльопання», нвн. schlapp (виг.) «хлоп», Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» (Schuster-Šewc 1302; Matzenauer LF 7, 220–221; ZfSlPh 11, 373), ч. slap «водоспад, поріг (на річці)» (Schuster-Šewc 1302, 1307);
можливо, пов’язане зі [склепці] «тенета»;
р. [слопе́ц] «пастка, западня; капкан», п. [słopiec] «пастка, западня (з деревини)», [słop, słap, śłap, człap, szlap] «тс.», slęp «вид рибальської сітки», ч. слц. slopec «пастка», chlopec «тс.», вл. słapać «ловити, хватати», słapać «захопити зненацька», нл. słapaś «ловити; хватати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́сліп
«ведмежа пастка»
прислопи́ти
«піймати пасткою»
слоп
«пастка на ведмедя»
слопе́ць
«пастка Нед; мишоловка О; вид западні для птахів Г; щипці для горіхів Нед»
сновпе́ць
«пастка на пацюків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «легкий удар, шльопання» | англійська |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| *sel- «лопнути, тріснути» | індоєвропейська |
| słapaś «ловити; хватати» | нижньолужицька |
| schlapp «хлоп» (виг.) | нововерхньонімецька |
| Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» | нововерхньонімецька |
| słopiec «пастка, западня (з деревини)» | польська |
| słop «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| słap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| śłap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| człap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| szlap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| slęp «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «стовп» | праслов’янська |
| slopъ | праслов’янська |
| slap- | праслов’янська |
| слопе́ц «пастка, западня; капкан» | російська |
| slopec «пастка»«тс.» | словацька |
| chlopec «пастка»«тс.» | словацька |
| склепці «тенета» | українська |
| slap «водоспад, поріг (на річці)» | чеська |
| slopec «пастка»«тс.» | чеська |
| chlopec «пастка»«тс.» | чеська |
| *xlop- «хлопати» | ? |
сліпи́й
псл. slěpъ-jь «сліпий», slьpnǫti «сліпнути»;
задовільного пояснення не має;
спроба пов’язати з лит. slė˜pti «приховувати, ховати», slaptá «тайник, укриття», лтс. slèpt, slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331–332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий», žlibti «сліпнути» (Machek ESJČ 554; Janáček Slavia 24, 1–3), з гот. hleibjan «піклуватися» (Feist 262; Uhlenbeck PBrB 30, 291);
заслуговує на увагу зведення псл. *sloi̯p-/slĭp- (Топоров ЭИРЯ I 11–15) до іє. *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати», збереженого у лат. lippus «підсліпуватий, із запаленими очима», лит. lìpti «прилипнути», lipnùs «липкий, клейкий», lipùs «тс.; прив’язаний», лтс. lipt «нав’язувати», lipigs «липкий, клейкий»;
р. слепо́й, бр. сляпы́, др. слѣпыи, п. ślepy, ч. slepó, oslnouti «осліпнути», oslniti «осліпити», слц. slepó, вл. slepy, нл. slěpy, полаб. slepĕ, болг. сляп, сле́пи, м. слеп, схв. сли̏jеп, сле̑п, слн. slép, стсл. слѣпъ, осльпнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
всліпу́
(усліпу́)
заслі́плений
заслі́плення
зо́сліпу
нао́сліп
наслі́пачи
«наосліп»
наслі́пачки
на́сліпо
«тс.»
о́сліп
ослі́плений
ослі́плення
ослі́плий
підслі́па
«той, хто має поганий зір»
підслі́пий
підслі́пуватий
послі́плий
послі́пти
послі́пуватий
прислі́пуватий
слепа́чка
«тс.»
слипиндя́
«сліпець»
слипиті́ти
«сліпати»
сліп
«сліпий»
сліп-цу́ля
«сліпець»
сліпа́вий
«сліпуватий»
сліпа́к
«сліпа людина; каганець»
слі́панка
«манівці, бездоріжжя»
сліпанки́
«тс.»
(мн.)
слі́па́ти
сліпачи́ско
сліпачи́ще
сліпачо́к
«каганець»
сліпе́нький
сліпе́ць
слі́пи
«очі»
(мн.)
сліпи́ти
сліпи́цею
«наосліп»
сліпма́
сліпмя́
слі́пні
«тс.»
слі́пнути
сліпо́та́
сліпува́нє
«осліплення»
сліпува́ти
«бути сліпим; [сліпати Нед]»
сліпуне́ць
«каганець»
сліпу́чий
сліпу́шка
«тс.»
сліпце́м
«тс.»
сліпцу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпы́ | білоруська |
| сляп | болгарська |
| сле́пи | болгарська |
| slepy | верхньолужицька |
| hleibjan «піклуватися» | готська |
| слѣпыи | давньоруська |
| *lei̯p-(loi̯p-) «намазувати» | індоєвропейська |
| lippus «підсліпуватий, із запаленими очима» | латинська |
| slèpt | латиська |
| slepêt «приховувати (Mikl. EW 307; Преобр. II 331--332) викликає сумнів; недостатньо об´рунтованими є пов’язання з лит. žlibas «підсліпуватий» | латиська |
| žlibti «сліпнути» | латиська |
| lipt «нав’язувати» | латиська |
| slė˜pti «приховувати, ховати» | литовська |
| slaptá «тайник, укриття» | литовська |
| lìpti «прилипнути» | литовська |
| lipnùs «липкий, клейкий» | литовська |
| lipùs «тс.; прив’язаний» | литовська |
| lipigs «липкий, клейкий» | литовська |
| слеп | македонська |
| slěpy | нижньолужицька |
| slepĕ | полабська |
| ślepy | польська |
| slěpъ-jь «сліпий» | праслов’янська |
| slьpnǫti «сліпнути» | праслов’янська |
| *sloi̯p- / slĭp- | праслов’янська |
| слепо́й | російська |
| сли̏jеп | сербохорватська |
| сле̑п | сербохорватська |
| slepý | словацька |
| slép | словенська |
| слѣпъ | старослов’янська |
| осльпнѫти | старослов’янська |
| slepý «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslnouti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
| oslniti «осліпнути»«осліпити» | чеська |
сліпа́к «зінське щеня, Spalax Güld.» (зоол.)
пор. болг. сляпо куче «кріт», букв. «сліпий собака»;
похідне утворення від сліпи́й, зумовлене тим, що ця тварина через свої недорозвинені очі нічого не бачить;
р. слепе́ц, слепы́ш, бр. сляпа́к, сляпы́ш, п. ślepiec, ч. slepec, схв. сле́пац, слèпāш «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сліпе́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпа́к | білоруська |
| сляпы́ш | білоруська |
| сляпо куче | болгарська |
| ślepiec | польська |
| слепе́ц | російська |
| слепы́ш | російська |
| сле́пац | сербохорватська |
| слèпāш «тс.» | сербохорватська |
| сліпи́й | українська |
| slepec | чеська |
сліпа́к «меландрій білий, Melandrium album (Mill.) Garcke (Lychnis vespertina Sibthorp.)» (бот.)
назва зумовлена тим, що квітки меландрію розкриваються тільки присмерком, а вранці закриваються;
похідне утворення від сліпи́й;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сліпи́й | українська |
сліпа́к «мак східний, Papaver orientale L.» (бот.)
похідне утворення від сліпи́й, зумовлене протиставленням цього виду маку макові дикому (самосійці), що має народну назву [видю́к] завдяки появі в його головці при достиганні отворів (вічок), через які висівається насіння;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мак сліпий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сліпи́й | українська |
| видю́к (вічок) | українська |
сліпак «великий чиряк Шух; чиряк без вершка О»
похідне утворення від сліпи́й;
назва зумовлена, очевидно, відсутністю у чиряка центрального отвору, вершка, через який міг би виділятися гній;
болг. слепо́к «фурункул», м. слепак «нарив, чиряк», схв. слèпāк «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слепо́к «фурункул» | болгарська |
| слепак «нарив, чиряк» | македонська |
| слèпāк «тс.» | сербохорватська |
| сліпи́й | українська |
слі́пень «´eдзь, Tabanus L.» (ент.)
похідне утворення від сліпи́й;
назва зумовлена тим, що коли ´eдзь, впиваючись, п’є кров, він немов би сліпне і його можна зняти, не сполохнувши;
р. слепе́нь «´eдзь», бр. сляпе́нь «тс.», п. ślepak «овід, Chrysops», ślepień «тс.», ślepiec «´eдзь, Тabanus bovinus», вл. slepc, нл. slěpc «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сле́пети
сле́петні
«тс.»
сле́пні
«дикі бджоли»
сліпа́к
сліпаня
«тс.»
сліпня́к
«трав’яний клоп, Miris Fabr.»
сліпу́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сляпе́нь «тс.» | білоруська |
| slepc | верхньолужицька |
| slěpc «тс.» | нижньолужицька |
| ślepak «овід, Chrysops»«тс.»«´eдзь, Тabanus bovinus» | польська |
| ślepień «овід, Chrysops»«тс.»«´eдзь, Тabanus bovinus» | польська |
| ślepiec «овід, Chrysops»«тс.»«´eдзь, Тabanus bovinus» | польська |
| слепе́нь «´eдзь» | російська |
| сліпи́й | українська |
сліпняк «чорнокорінь лікарський, Cynoglossum officinale L.» (бот.)
похідне утворення від сліпи́й;
мотивація назви неясна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куряча сліпота
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сліпи́й | українська |
сліпота́ «кульбаба звичайна (лікарська), Taraxacum officinale Wigg. Mak, ВеНЗн; первоцвіт весняний (п. лікарський), Primula officinalis (Jacg.) Hill. (р. veris L.) Mak; жовтець багатоквітковий (ж. рясний), Ranunculus polyanthemus L. Г, Mak; ж. їдкий, R. acer L. Mak; ж. польовий, R. arvensis L. Mak; анемона лісова, Anemone silvestris L. Mak; сонянка, сонцецвіт звичайний, Helianthemum vulgare Gaer. (H. nummularium (L.) Mill.) Г, Mak» (бот.)
назви зумовлені переважно властивістю більшості цих рослин (кульбаба, анемона, жовтець, нечуйвітер) закривати суцвіття, кошики квіток і плодів на ніч та в дощову погоду, а також, очевидно, тим, що деякі з цих рослин (зокрема анемона) вживаються для лікування хвороби очей (курячої сліпоти);
як семантичні паралелі пор.: [сліпа́ тютя] «кульбаба», [куряча сліпота] «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт», [сон] «анемона лісова», курослі́п «тс.»;
похідні утворення від сліпи́й;
р. [слепота́ курья] «анемона», [слепу́шник] «жовтець їдкий», [слепокур, курослеп] «тс.», бр. [слепет] «анемона», [курыная слепата] «тс.; жовтець їдкий», курасле́п «анемона», схв. [осљепар] «первоцвіт весняний», [курослек] «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.», слн. [kuroslе̏k] «жовтець їдкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сліпак
«кульбаба»
сліпачок
«нечуйвітер волохатий, Hieracium pilosella L.»
сліпотан
«жовтець їдкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слепет «анемона» | білоруська |
| курыная слепата «тс.; жовтець їдкий» | білоруська |
| курасле́п «анемона» | білоруська |
| слепота́ курья «анемона» | російська |
| слепу́шник «жовтець їдкий» | російська |
| слепокур | російська |
| курослеп «тс.» | російська |
| осљепар «первоцвіт весняний» | сербохорватська |
| курослек «анемона; жовтець отруйний, Ranunculus sceleratus L.» | сербохорватська |
| kuroslе̏k «жовтець їдкий» | словенська |
| сліпа́ тютя «кульбаба» | українська |
| куряча сліпота «первоцвіт весняний; жовтець; анемона лісова; сонцецвіт» | українська |
| сон «анемона лісова» | українська |
| курослі́п «тс.» | українська |
| сліпи́й | українська |
сліпо́та «вид глухої кропиви, Lamium maculatum L.» (бот.)
похідне утворення від сліпи́й;
могло виникнути на основі не зафіксованої назви сліпа кропива, паралельної до глуха кропива «тс.»;
р. [курья слепота] «глуха кропива пурпурова, Lamium purpureum L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курья слепота «глуха кропива пурпурова, Lamium purpureum L.» | російська |
| сліпи́й | українська |
| сліпа кропива | українська |
| глуха кропива «тс.» | українська |
сліпу́х «дрімлюга, Caprimulgus europeus L.» (орн.)
похідне утворення від сліпи́й;
назва зумовлена тим, що всі дрімлюги є нічними або смерковими птахами, які вдень, мов сліпі, сидять щільно притулившись до гілки або до землі;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сліпи́й | українська |
приснопи́ти «прибити, вразити»
очевидно, результат видозміни деетимологізованого [прислопи́ти] «спіймати в пастку», похідного від [сліп] «пастка, западня», і зближення його з основою слова сніп (снопи́);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прислопи́ти «спіймати в пастку» | українська |
| сліп «пастка, западня» | українська |
| сніп (снопи́) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України