СЛУШНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

слу́шний «найбільш прийнятний, придатний, сприятливий; правильний; важливий»

запозичення з польської мови, як і бр. слу́шны «розумний; обґрунтований; практично корисний»;
п. słuszny «слушний; правильний» походить від ч. slušnó «пристойний, ввічливий, належний, порядний», яке є калькою нвн. gehörig «належний, порядний, пристойний», пов’язаного з gehören «належати», похідним від hören «слухати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слу́шны «розумний; обґрунтований; практично корисний» білоруська
gehörig «належний, порядний, пристойний» нововерхньонімецька
gehören «належати» нововерхньонімецька
hören «слухати» нововерхньонімецька
słuszny «слушний; правильний» польська
slušný «пристойний, ввічливий, належний, порядний» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України