СЛИМАК — ЕТИМОЛОГІЯ

слима́к «равлик, Helix L.» (зоол.)

іє. *(s)lei-m- «слизистий»;
споріднене з гр. λείμᾱξ (род. в. λείμᾱϰος) «слизень», лат. līmāx «тс.», дісл. двн. slīm «слиз; намул», нвн. Schleim «тс.»;
псл. [slim-akъ (slin-ikъ)] «слимак»;
р. [слимак], бр. сліма́к, п. ślimak, ч. slimák, слц. slimak, вл. šlink, нл. slinik;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слимаґ «слизень, Limax»
слимакува́тий
слимба́к «слизень; равлик»
сли́мбу́ж «тс.»
слиминда́к
слиму́ж «равлик»
слиму́жка
слиму́ш
сломо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сліма́к білоруська
šlink верхньолужицька
λείμᾱξ «слизень» (род. в. λείμᾱϰος) грецька
slīm «слиз; намул» давньоверхньонімецька
slīm «слиз; намул» давньоісландська
*(s)lei-m- «слизистий» індоєвропейська
līmāx «тс.» латинська
slinik нижньолужицька
Schleim «тс.» нововерхньонімецька
ślimak польська
slim-akъ «слимак» (slin-ikъ)] праслов’янська
slin-ikъ праслов’янська
слимак російська
slimak словацька
slimák чеська

слима́к «(заст.) прислужник, послушник, монастирський служник»

можливо, результат перенесення на прислужника назви слима́к «слизень»;
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слима́к «слизень» українська

слима́к «відросток лобової кості»

неясне;

лима́н «затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря»

давньоруські форми запозичені безпосередньо з грецької мови;
зіставляється з лат. līmus «бруд, мул», укр. слима́к, ли́ти і лат. līmus «косий, кривий», līmen «поріг», лтс. leja «долина, лощина»;
сгр. λιμένι(ον), λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») зводяться до гр. λιμήν «тс.», пов’язаного з λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг», яке не має певної етимології;
через посередництво тюркських мов (тур. крим.-тат. кипч. liman «бухта, порт») эапозичено з грецької;
р. болг. лима́н, бр. ліма́н, др. лимень, лимѣнь, п. liman (з укр.), ч. слц. liman (з р.), схв. лùмāн «лиман; джерело; вир »;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лима́нка «молодий оселедець (Cluреа pontica), що живе в лимані Дніпра» (іхт.)
лима́нник «частина лиману»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ліма́н білоруська
лима́н болгарська
λιμήν «тс.» грецька
λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг» грецька
лимень давньоруська
лимѣнь давньоруська
liman кипчацька
liman кипчацька
liman кипчацька
liman кримсько-татарська
liman кримсько-татарська
liman кримсько-татарська
līmus «бруд, мул» латинська
līmus «косий, кривий» латинська
līmen «поріг» латинська
leja «долина, лощина» латиська
λιμάνι новогрецька
limanукр.) польська
лима́н російська
лùмāн «лиман; джерело; вир » сербохорватська
λιμένι(ον) середньогрецька
λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») середньогрецька
limanр.) словацька
liman турецька
liman турецька
liman турецька
liman турецька
слима́к українська
ли́ти українська
limanр.) чеська

літо́та «зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); пом’якшення виразу через заміну його рівнозначним, але у формі заперечення»

інтернаціональний термін, утворений на основі гр. λῑτότης «очевидність, прямота, простота», похідного від λῑτός «гладкий, простий», пов’язаного з λεĩος «рівний», спорідненим з лат. lēvis «гладкий», līmax «слимак», укр. слима́к;
р. лито́та, бр. літо́та, п. ч. litotes, болг. лито́тес, схв. литòта, слн. litóta, litotes «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

літо́тес «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
літо́та білоруська
лито́тес болгарська
λῑτότης «очевидність, прямота, простота» грецька
λῑτός «гладкий, простий» грецька
λεĩος «рівний» грецька
lēvis «гладкий» латинська
līmax «слимак» латинська
litotes польська
лито́та російська
литòта сербохорватська
litóta «тс.» словенська
litotes «тс.» словенська
слима́к українська
litotes чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України