СЛИМАК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слима́к «равлик, Helix L.» (зоол.)
іє. *(s)lei-m- «слизистий»;
споріднене з гр. λείμᾱξ (род. в. λείμᾱϰος) «слизень», лат. līmāx «тс.», дісл. двн. slīm «слиз; намул», нвн. Schleim «тс.»;
псл. [slim-akъ (slin-ikъ)] «слимак»;
р. [слимак], бр. сліма́к, п. ślimak, ч. slimák, слц. slimak, вл. šlink, нл. slinik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слимаґ
«слизень, Limax»
слимакува́тий
слимба́к
«слизень; равлик»
сли́мбу́ж
«тс.»
слиминда́к
слиму́ж
«равлик»
слиму́жка
слиму́ш
сломо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сліма́к | білоруська |
šlink | верхньолужицька |
λείμᾱξ «слизень» (род. в. λείμᾱϰος) | грецька |
slīm «слиз; намул» | давньоверхньонімецька |
slīm «слиз; намул» | давньоісландська |
*(s)lei-m- «слизистий» | індоєвропейська |
līmāx «тс.» | латинська |
slinik | нижньолужицька |
Schleim «тс.» | нововерхньонімецька |
ślimak | польська |
slim-akъ «слимак» (slin-ikъ)] | праслов’янська |
slin-ikъ | праслов’янська |
слимак | російська |
slimak | словацька |
slimák | чеська |
слима́к «(заст.) прислужник, послушник, монастирський служник»
можливо, результат перенесення на прислужника назви слима́к «слизень»;
неясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
слима́к «слизень» | українська |
слима́к «відросток лобової кості»
неясне;
лима́н «затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря»
давньоруські форми запозичені безпосередньо з грецької мови;
зіставляється з лат. līmus «бруд, мул», укр. слима́к, ли́ти і лат. līmus «косий, кривий», līmen «поріг», лтс. leja «долина, лощина»;
сгр. λιμένι(ον), λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») зводяться до гр. λιμήν «тс.», пов’язаного з λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг», яке не має певної етимології;
через посередництво тюркських мов (тур. крим.-тат. кипч. liman «бухта, порт») эапозичено з грецької;
р. болг. лима́н, бр. ліма́н, др. лимень, лимѣнь, п. liman (з укр.), ч. слц. liman (з р.), схв. лùмāн «лиман; джерело; вир »;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лима́нка
«молодий оселедець (Cluреа pontica), що живе в лимані Дніпра»
(іхт.)
лима́нник
«частина лиману»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ліма́н | білоруська |
лима́н | болгарська |
λιμήν «тс.» | грецька |
λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг» | грецька |
лимень | давньоруська |
лимѣнь | давньоруська |
liman | кипчацька |
liman | кипчацька |
liman | кипчацька |
liman | кримсько-татарська |
liman | кримсько-татарська |
liman | кримсько-татарська |
līmus «бруд, мул» | латинська |
līmus «косий, кривий» | латинська |
līmen «поріг» | латинська |
leja «долина, лощина» | латиська |
λιμάνι | новогрецька |
liman (з укр.) | польська |
лима́н | російська |
лùмāн «лиман; джерело; вир » | сербохорватська |
λιμένι(ον) | середньогрецька |
λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») | середньогрецька |
liman (з р.) | словацька |
liman | турецька |
liman | турецька |
liman | турецька |
liman | турецька |
слима́к | українська |
ли́ти | українська |
liman (з р.) | чеська |
літо́та «зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); пом’якшення виразу через заміну його рівнозначним, але у формі заперечення»
інтернаціональний термін, утворений на основі гр. λῑτότης «очевидність, прямота, простота», похідного від λῑτός «гладкий, простий», пов’язаного з λεĩος «рівний», спорідненим з лат. lēvis «гладкий», līmax «слимак», укр. слима́к;
р. лито́та, бр. літо́та, п. ч. litotes, болг. лито́тес, схв. литòта, слн. litóta, litotes «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
літо́тес
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
літо́та | білоруська |
лито́тес | болгарська |
λῑτότης «очевидність, прямота, простота» | грецька |
λῑτός «гладкий, простий» | грецька |
λεĩος «рівний» | грецька |
lēvis «гладкий» | латинська |
līmax «слимак» | латинська |
litotes | польська |
лито́та | російська |
литòта | сербохорватська |
litóta «тс.» | словенська |
litotes «тс.» | словенська |
слима́к | українська |
litotes | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України