СЛИМАК — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *(s)lei-m- «слизистий»;

споріднене з гр. λείμᾱξ (род. в. λείμᾱϰος) «слизень», лат. līmāx «тс.», дісл. двн. slīm «слиз; намул», нвн. Schleim «тс.»;

псл. [slim-akъ (slin-ikъ)] «слимак»;

р. [слимак], бр. сліма́к, п. ślimak, ч. slimák, слц. slimak, вл. šlink, нл. slinik;

можливо, результат перенесення на прислужника назви слима́к «слизень»;

неясне;

неясне;

давньоруські форми запозичені безпосередньо з грецької мови;

зіставляється з лат. līmus «бруд, мул», укр. слима́к, ли́ти і лат. līmus «косий, кривий», līmen «поріг», лтс. leja «долина, лощина»;

сгр. λιμένι(ον), λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») зводяться до гр. λιμήν «тс.», пов’язаного з λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг», яке не має певної етимології;

через посередництво тюркських мов (тур. крим.-тат. кипч. liman «бухта, порт») эапозичено з грецької;

р. болг. лима́н, бр. ліма́н, др. лимень, лимѣнь, п. liman (з укр.), ч. слц. liman (з р.), схв. лùмāн «лиман; джерело; вир »;

інтернаціональний термін, утворений на основі гр. λῑτότης «очевидність, прямота, простота», похідного від λῑτός «гладкий, простий», пов’язаного з λεĩος «рівний», спорідненим з лат. lēvis «гладкий», līmax «слимак», укр. слима́к;

р. лито́та, бр. літо́та, п. ч. litotes, болг. лито́тес, схв. литòта, слн. litóta, litotes «тс.»;