СЛАВКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Миросла́в (чоловіче ім’я)
псл. Міrоslаѵъ, утворене з основ іменників mirъ «мир; світ» і slava «слава»;
р. болг. Миросла́в, п. Mirosław, ч. слц. Miroslav, вл. Měrosław, нл. Mirosława, схв. Мȕрослав, Мȕросав;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Μи́ра
Μи́рко́
Ми́рка
Мирослав
(1413)
Миросла́ва
(жіноче ім’я)
Миро́сько
Миро́ся
Мо́рця
Сла́ва
Сла́ва
Сла́вка
Славко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Миросла́в | болгарська |
| Měrosław | верхньолужицька |
| Mirosława | нижньолужицька |
| Mirosław | польська |
| Міrоslаѵъ | праслов’янська |
| Миросла́в | російська |
| Мȕрослав | сербохорватська |
| Мȕросав | українська |
| Miroslav | чеська |
| mirъ «мир; світ» | ? |
| slava «слава» | ? |
| Miroslav | ? |
Ростисла́в (чоловіче ім’я)
псл. *Orstislavъ;
складне утворення з основ дієслова *orsti «рости» та іменника slava «сла-ва»;
р. Ростисла́в, Ростисла́ва, бр. Расцісла́ў, Расцісла́ва, др. Ростиславъ, стсл. Растиславъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ро́стик
Ростисла́ва
(жіноче ім’я)
Ро́стя
Ро́ся
Сла́ва
Сла́вка
Славко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Расцісла́ў | білоруська |
| Расцісла́ва | білоруська |
| Ростиславъ | давньоруська |
| *Orstislavъ | праслов’янська |
| *orsti «рости» | праслов’янська |
| slava «сла-ва» | праслов’янська |
| Ростисла́в | російська |
| Ростисла́ва | російська |
| Растиславъ | старослов’янська |
Святосла́в (чоловіче ім’я)
складне утворення індоєвропейського типу з основ прикметника svętъ «святий» та іменника slava;
псл. Svętoslavъ;
р. Святосла́в, Святосла́ва, бр. Святасла́ў, Святасла́ва, др. Святославъ, болг. Светосла́в;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Святосла́ва
(жіноче ім’я)
Сла́ва
Сла́вик
Славко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Святасла́ў | білоруська |
| Святасла́ва | білоруська |
| Светосла́в | болгарська |
| Святославъ | давньоруська |
| svętъ «святий» | праслов’янська |
| slava | праслов’янська |
| Svętoslavъ | праслов’янська |
| Святосла́в | російська |
| Святосла́ва | російська |
Станісла́в (чоловіче ім’я)
пізніше могло бути підтримане впливом польської мови;
складне утворення з форми наказового способу др. стани (псл. stani) від дієслова стати і основи іменника слава (псл. slava);
р. болг. Станисла́в, Станисла́ва, бр. Cтанісла́ў, Станісла́ва, др. Станиславъ, п. Stanisław, ч. слц. Stanislav, Stanislava, м. Станислав, Станислава, схв. Станислав, Станислава, слн. Stanislav, Stanislava;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Сла́ва
Сла́ва
Славко́
Сла́вцьо
Сла́вця
Ста́на
Станиславъ
(1393)
Станісла́ва
(жіноче ім’я)
Ста́ня
Ста́сій
Стась
Ста́ся
Ста́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Cтанісла́ў | білоруська |
| Станісла́ва | білоруська |
| Станисла́в | болгарська |
| Станисла́ва | болгарська |
| стани (псл. stani)(псл. slava) | давньоруська |
| стати | давньоруська |
| слава | давньоруська |
| Станиславъ | давньоруська |
| Станислав | македонська |
| Станислава | македонська |
| Stanisław | польська |
| stani | праслов’янська |
| slava | праслов’янська |
| Станисла́в | російська |
| Станисла́ва | російська |
| Станислав | сербохорватська |
| Станислава | сербохорватська |
| Stanislav | словацька |
| Stanislav | словенська |
| Stanislava | словенська |
| Stanislav | чеська |
сла́вка «кропив’янка, Sylvia» (орн.)
можливо, в якийсь спосіб пов’язане з ч. slavík «соловей», слц. slávik «тс.»;
неясне;
р. сла́вка «Sylvia», бр. сла́ўка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сла́вкові
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сла́ўка «тс.» | білоруська |
| сла́вка «Sylvia» | російська |
| slávik «тс.» | словацька |
| slavík «соловей» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України