СЛАБИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

слаби́й

думка про запозичення литовських і латиських відповідників з польської мови (Skok III 277) необґрунтована (див. Fraenkel 825);
іє. *(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати»;
споріднене з лит. slõbti «слабнути, втрачати свідомість», жем. [slãbnas] «слабий», сх. [slôbnas] «тс.», лтс. slãbt «ослабнути, поникнути», двн. slaf «слабий, кволий», снн. гол. slap «тс.», гот. slēpan «спати», дісл. slápr «ледар», а також, можливо, лат. lābоr, lābī «спадати; ковзати, прослизнути»;
псл. slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий»;
р. сла́бый, бр. сла́бы, др. слабъ, слабыи, п. вл. нл. słaby, ч. слц. slabó, болг. м. слаб, схв. cла̏б, слн. sláb, стсл. слабъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

непосла́бний
осла́ба «ослаблення»
ослаба́ти
осла́би́ти
ослабі́лий
осла́блений
осла́блення
осла́блий
осла́блювати
осла́блювач (спец.)
ослабля́ти
осла́бти
по́слаб «понос»
послаба́ти
по́слабий «трохи хворий; занадто слабий»
посла́бти
преуслаби́й «дуже слабий»
ро́зслаб «розслаблення»
розсла́би́ти
слабе́нький
слабина́ «слабість; [пахи у тварин Нед, ВеЗн]»
слаби́тельний
слаби́ти
сла́бість
слабі́ти
слабі́шати
слабки́й
слабкови́тий «хворобливий»
слабнї́ти «слабшати»
сла́бнути
слабови́тий
сла́бові́нь «слабість; слаба людина»
слабськи́й «слабкий»
слабува́ти «хворіти»
слабува́тий
слабушкова́тий «хворобливий»
сла́бшати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сла́бы білоруська
слаб болгарська
słaby верхньолужицька
slap «тс.» голландська
slēpan «спати» готська
slaf «слабий, кволий» давньоверхньонімецька
slápr «ледар» давньоісландська
слабъ давньоруська
слабыи давньоруська
slãbnas «слабий» жемайтське
*(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати» індоєвропейська
lābоr латинська
lābī «спадати; ковзати, прослизнути» латинська
slãbt «ослабнути, поникнути» латиська
slõbti «слабнути, втрачати свідомість» литовська
слаб македонська
słaby нижньолужицька
słaby польська
slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий» праслов’янська
сла́бый російська
cла̏б сербохорватська
slap «тс.» середньонижньонімецька
slabý словацька
slàb словенська
слабъ старослов’янська
slabý чеська
slôbnas «тс.» ?

ла́ва «вулканічна маса»

запозичене, можливо, через посередництво німецької чи французької мови (н. Láva, фρ. lave) з італійської;
іт. lava «тс.» виводиться з галльської мови (Gamillscheg 562) або пов’язується з лат. lābēs «падіння (тіл)», lābor «ковзаю, опускаюся» (слат. lavina, labīna «зсув»), спорідненим з двн. lappa «ганчірка», лтс. slãbs «слабий», псл. slabъ, укр. слаби́й;
р. бр. болг. м. схв. ла́ва, п. вл. lawa, ч. слц. слн. láva;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́ва білоруська
ла́ва болгарська
lawa верхньолужицька
lappa «ганчірка» давньоверхньонімецька
lava «тс.» італійська
lābēs «падіння (тіл)» латинська
lābor «ковзаю, опускаюся» (слат. lavina, labīna «зсув») латинська
slãbs «слабий» латиська
ла́ва македонська
Láva німецька
Láva німецька
lawa польська
slabъ праслов’янська
ла́ва російська
ла́ва сербохорватська
lavina середньолатинська
labīna середньолатинська
láva словацька
láva словенська
слаби́й українська
lave французька
lave французька
láva чеська

лімб «диск з поділками на градуси у кутомірних приладах; вузький край чого-небудь»

запозичення з латинської мови;
лат. limbus (‹* lembos) «кромка, кайма, облямівка» споріднене з дінд. lámbatē «висить, звисає», свн. limpfen «кульгати», англ. limp «тс.», нвн. Lumpen «лахміття», псл. slabъ, укр. слаби́й;
р. болг. лимб, бр. лімб, п. ч. слц. limbus, схв. лимбус, слн. límb «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
limp «тс.» англійська
лімб білоруська
лимб болгарська
lámbatē «висить, звисає» давньоіндійська
limbus «кромка, кайма, облямівка» (‹* lembos) латинська
*lembos латинська
Lumpen «лахміття» нововерхньонімецька
limbus польська
slabъ праслов’янська
лимб російська
лимбус сербохорватська
limpfen «кульгати» середньоверхньнімецька
limbus словацька
límb «тс.» словенська
слаби́й українська
limbus чеська

лю́мпен «людина з декласованих верств населення» (фам.)

у нім. Lúmpenproletariát (букв. «лахміттєвий пролетаріат») перший компонент Lúmpen «ганчірка, клапоть; (мн.) лахміття» (свн. lumpe «тс.») пов’язаний з свн. lampen «в’яло звисати», спорідненим з дінд. lámbate «звисає», псл. slаbъ, укр. слаби́й;
результат скорочення складеного виразу люмпен-пролетаріат «у класово-антагоністичному суспільстві – декласовані елементи, що втратили зв’язок з виробництвом: босяки, злодії, старці тощо», запозиченого з німецької мови;
р. лю́мпен, болг. лу́мпен «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лу́мпен «тс.» болгарська
lámbate «звисає» давньоіндійська
Lúmpenproletariát «ганчірка, клапоть; (мн.) лахміття» (букв. «лахміттєвий пролетаріат»)(свн. lumpe «тс.») німецька
Lúmpen німецька
slаbъ праслов’янська
лю́мпен російська
lampen «в’яло звисати» середньоверхньнімецька
lumpe середньоверхньнімецька
слаби́й українська
люмпен-пролетаріат «у класово-антагоністичному суспільстві -- декласовані елементи, що втратили зв’язок з виробництвом: босяки, злодії, старці тощо» українська

ля́псус «промах, упущення, груба помилка»

лат. lapsus «сковзання, падіння; помилка, невірний крок» пов’язане з lābor «ковзаюся, падаю, помиляюся», можливо, спорідненим з норв. lapa «мляво, слабо звисати», свн. erlaffen «слабшати», нвн. laff «слабкий», лтс. slābans «тс.», псл. slabъ, укр. слабий́;
запозичення з латинської мови;
р. бр. ля́псус, п. ч. слц. вл. lapsus, болг. ла́псус, схв. лȁпсус, слн. lápsus;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ля́псус білоруська
ла́псус болгарська
lapsus верхньолужицька
lapsus «сковзання, падіння; помилка, невірний крок» латинська
lābor «ковзаюся, падаю, помиляюся» латинська
slābans «тс.» латиська
laff «слабкий» нововерхньонімецька
lapa «мляво, слабо звисати» норвезька
lapsus польська
slabъ праслов’янська
ля́псус російська
лȁпсус сербохорватська
erlaffen «слабшати» середньоверхньнімецька
lapsus словацька
lápsus словенська
слабий́ українська
lapsus чеська

слабник «зірочник водяний, Malachium aquaticum Fr. (Stellaria aquatica (L.) Skop.)» (бот.)

назва зумовлена, очевидно, тим, що ця рослина має слабе квітконосне стебло;
похідне утворення від слаби́й;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
слаби́й українська

шлафро́к «халат»

запозиченe з німецької мови, можливо, за посередництвом російської і польської;
н. Schlafrock – складне слово, утворене з іменників Schlaf «сон», спорідненого з гол. slaap, англ. sleep, гот. slēps «тс.», н. schlaff «млявий, розслаблений, слабкий», псл. slabъ, укр. слаби́й, і Rock «піджак, (верхній) одяг», спорідненого з двн. roc(h), дангл. rocc, дісл. rokkr, етимологічні зв’язки яких поза германськими мовами не з’ясовані;
р. бр. шлафро́к, п. szlafrok, ч. (розм., заст.) šláfrok, слц. (розм., заст.) šlafrok, м. шлафрок;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шля́фрок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sleep англійська
шлафро́к білоруська
slaap голландська
slēps «тс.» готська
rocc давньоанглійська
roc(h) давньоверхньонімецька
rokkr давньоісландська
шлафрок македонська
Schlafrock німецька
Schlaf «сон» німецька
schlaff «млявий, розслаблений, слабкий» німецька
Rock «піджак, (верхній) одяг» німецька
szlafrok польська
slabъ праслов’янська
шлафро́к російська
šlafrok (розм., заст.) словацька
слаби́й українська
šláfrok (розм., заст.) чеська

хитні́ти «нездужати, слабувати»

афективне утворення від хита́ти, хита́тися;
до семантики пор. укр. слаби́й «хворий», н. schlaff «в’ялий» і schlafen «спати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хитва́ніти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
schlaff «в’ялий» німецька
слаби́й «хворий» українська
хита́ти ?
хита́тися ?
слаби́й «хворий» ?
schlafen «спати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України