СЛАБИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слаби́й
думка про запозичення литовських і латиських відповідників з польської мови (Skok III 277) необґрунтована (див. Fraenkel 825);
іє. *(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати»;
споріднене з лит. slõbti «слабнути, втрачати свідомість», жем. [slãbnas] «слабий», сх. [slôbnas] «тс.», лтс. slãbt «ослабнути, поникнути», двн. slaf «слабий, кволий», снн. гол. slap «тс.», гот. slēpan «спати», дісл. slápr «ледар», а також, можливо, лат. lābоr, lābī «спадати; ковзати, прослизнути»;
псл. slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий»;
р. сла́бый, бр. сла́бы, др. слабъ, слабыи, п. вл. нл. słaby, ч. слц. slabó, болг. м. слаб, схв. cла̏б, слн. sláb, стсл. слабъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непосла́бний
осла́ба
«ослаблення»
ослаба́ти
осла́би́ти
ослабі́лий
осла́блений
осла́блення
осла́блий
осла́блювати
осла́блювач
(спец.)
ослабля́ти
осла́бти
по́слаб
«понос»
послаба́ти
по́слабий
«трохи хворий; занадто слабий»
посла́бти
преуслаби́й
«дуже слабий»
ро́зслаб
«розслаблення»
розсла́би́ти
слабе́нький
слабина́
«слабість; [пахи у тварин Нед, ВеЗн]»
слаби́тельний
слаби́ти
сла́бість
слабі́ти
слабі́шати
слабки́й
слабкови́тий
«хворобливий»
слабнї́ти
«слабшати»
сла́бнути
слабови́тий
сла́бові́нь
«слабість; слаба людина»
слабськи́й
«слабкий»
слабува́ти
«хворіти»
слабува́тий
слабушкова́тий
«хворобливий»
сла́бшати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сла́бы | білоруська |
слаб | болгарська |
słaby | верхньолужицька |
slap «тс.» | голландська |
slēpan «спати» | готська |
slaf «слабий, кволий» | давньоверхньонімецька |
slápr «ледар» | давньоісландська |
слабъ | давньоруська |
слабыи | давньоруська |
slãbnas «слабий» | жемайтське |
*(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати» | індоєвропейська |
lābоr | латинська |
lābī «спадати; ковзати, прослизнути» | латинська |
slãbt «ослабнути, поникнути» | латиська |
slõbti «слабнути, втрачати свідомість» | литовська |
слаб | македонська |
słaby | нижньолужицька |
słaby | польська |
slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий» | праслов’янська |
сла́бый | російська |
cла̏б | сербохорватська |
slap «тс.» | середньонижньонімецька |
slabý | словацька |
slàb | словенська |
слабъ | старослов’янська |
slabý | чеська |
slôbnas «тс.» | ? |
ла́ва «вулканічна маса»
запозичене, можливо, через посередництво німецької чи французької мови (н. Láva, фρ. lave) з італійської;
іт. lava «тс.» виводиться з галльської мови (Gamillscheg 562) або пов’язується з лат. lābēs «падіння (тіл)», lābor «ковзаю, опускаюся» (слат. lavina, labīna «зсув»), спорідненим з двн. lappa «ганчірка», лтс. slãbs «слабий», псл. slabъ, укр. слаби́й;
р. бр. болг. м. схв. ла́ва, п. вл. lawa, ч. слц. слн. láva;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́ва | білоруська |
ла́ва | болгарська |
lawa | верхньолужицька |
lappa «ганчірка» | давньоверхньонімецька |
lava «тс.» | італійська |
lābēs «падіння (тіл)» | латинська |
lābor «ковзаю, опускаюся» (слат. lavina, labīna «зсув») | латинська |
slãbs «слабий» | латиська |
ла́ва | македонська |
Láva | німецька |
Láva | німецька |
lawa | польська |
slabъ | праслов’янська |
ла́ва | російська |
ла́ва | сербохорватська |
lavina | середньолатинська |
labīna | середньолатинська |
láva | словацька |
láva | словенська |
слаби́й | українська |
lave | французька |
lave | французька |
láva | чеська |
лімб «диск з поділками на градуси у кутомірних приладах; вузький край чого-небудь»
запозичення з латинської мови;
лат. limbus (‹* lembos) «кромка, кайма, облямівка» споріднене з дінд. lámbatē «висить, звисає», свн. limpfen «кульгати», англ. limp «тс.», нвн. Lumpen «лахміття», псл. slabъ, укр. слаби́й;
р. болг. лимб, бр. лімб, п. ч. слц. limbus, схв. лимбус, слн. límb «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
limp «тс.» | англійська |
лімб | білоруська |
лимб | болгарська |
lámbatē «висить, звисає» | давньоіндійська |
limbus «кромка, кайма, облямівка» (‹* lembos) | латинська |
*lembos | латинська |
Lumpen «лахміття» | нововерхньонімецька |
limbus | польська |
slabъ | праслов’янська |
лимб | російська |
лимбус | сербохорватська |
limpfen «кульгати» | середньоверхньнімецька |
limbus | словацька |
límb «тс.» | словенська |
слаби́й | українська |
limbus | чеська |
лю́мпен «людина з декласованих верств населення» (фам.)
у нім. Lúmpenproletariát (букв. «лахміттєвий пролетаріат») перший компонент Lúmpen «ганчірка, клапоть; (мн.) лахміття» (свн. lumpe «тс.») пов’язаний з свн. lampen «в’яло звисати», спорідненим з дінд. lámbate «звисає», псл. slаbъ, укр. слаби́й;
результат скорочення складеного виразу люмпен-пролетаріат «у класово-антагоністичному суспільстві – декласовані елементи, що втратили зв’язок з виробництвом: босяки, злодії, старці тощо», запозиченого з німецької мови;
р. лю́мпен, болг. лу́мпен «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лу́мпен «тс.» | болгарська |
lámbate «звисає» | давньоіндійська |
Lúmpenproletariát «ганчірка, клапоть; (мн.) лахміття» (букв. «лахміттєвий пролетаріат»)(свн. lumpe «тс.») | німецька |
Lúmpen | німецька |
slаbъ | праслов’янська |
лю́мпен | російська |
lampen «в’яло звисати» | середньоверхньнімецька |
lumpe | середньоверхньнімецька |
слаби́й | українська |
люмпен-пролетаріат «у класово-антагоністичному суспільстві -- декласовані елементи, що втратили зв’язок з виробництвом: босяки, злодії, старці тощо» | українська |
ля́псус «промах, упущення, груба помилка»
лат. lapsus «сковзання, падіння; помилка, невірний крок» пов’язане з lābor «ковзаюся, падаю, помиляюся», можливо, спорідненим з норв. lapa «мляво, слабо звисати», свн. erlaffen «слабшати», нвн. laff «слабкий», лтс. slābans «тс.», псл. slabъ, укр. слабий́;
запозичення з латинської мови;
р. бр. ля́псус, п. ч. слц. вл. lapsus, болг. ла́псус, схв. лȁпсус, слн. lápsus;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ля́псус | білоруська |
ла́псус | болгарська |
lapsus | верхньолужицька |
lapsus «сковзання, падіння; помилка, невірний крок» | латинська |
lābor «ковзаюся, падаю, помиляюся» | латинська |
slābans «тс.» | латиська |
laff «слабкий» | нововерхньонімецька |
lapa «мляво, слабо звисати» | норвезька |
lapsus | польська |
slabъ | праслов’янська |
ля́псус | російська |
лȁпсус | сербохорватська |
erlaffen «слабшати» | середньоверхньнімецька |
lapsus | словацька |
lápsus | словенська |
слабий́ | українська |
lapsus | чеська |
слабник «зірочник водяний, Malachium aquaticum Fr. (Stellaria aquatica (L.) Skop.)» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що ця рослина має слабе квітконосне стебло;
похідне утворення від слаби́й;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
слаби́й | українська |
шлафро́к «халат»
запозиченe з німецької мови, можливо, за посередництвом російської і польської;
н. Schlafrock – складне слово, утворене з іменників Schlaf «сон», спорідненого з гол. slaap, англ. sleep, гот. slēps «тс.», н. schlaff «млявий, розслаблений, слабкий», псл. slabъ, укр. слаби́й, і Rock «піджак, (верхній) одяг», спорідненого з двн. roc(h), дангл. rocc, дісл. rokkr, етимологічні зв’язки яких поза германськими мовами не з’ясовані;
р. бр. шлафро́к, п. szlafrok, ч. (розм., заст.) šláfrok, слц. (розм., заст.) šlafrok, м. шлафрок;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шля́фрок
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sleep | англійська |
шлафро́к | білоруська |
slaap | голландська |
slēps «тс.» | готська |
rocc | давньоанглійська |
roc(h) | давньоверхньонімецька |
rokkr | давньоісландська |
шлафрок | македонська |
Schlafrock | німецька |
Schlaf «сон» | німецька |
schlaff «млявий, розслаблений, слабкий» | німецька |
Rock «піджак, (верхній) одяг» | німецька |
szlafrok | польська |
slabъ | праслов’янська |
шлафро́к | російська |
šlafrok (розм., заст.) | словацька |
слаби́й | українська |
šláfrok (розм., заст.) | чеська |
хитні́ти «нездужати, слабувати»
афективне утворення від хита́ти, хита́тися;
до семантики пор. укр. слаби́й «хворий», н. schlaff «в’ялий» і schlafen «спати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хитва́ніти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
schlaff «в’ялий» | німецька |
слаби́й «хворий» | українська |
хита́ти | ? |
хита́тися | ? |
слаби́й «хворий» | ? |
schlafen «спати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України