СКУДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ску́дни́й

псл. skǫdъ «скудний, ощадний», пов’язане чергуванням голосних із *sčęditi «щадити»;
р. ску́дный, др. скудыи, скудьныи, п. ст. oskundzić «ганьбити, паплюжити», poskundzić «тс.», болг. оскъ́ден «скудний, убогий», м. скуден, схв. а̏скудан «тс.», ску̏дити «очорнити, звести наклеп», слн. oskóden «скудний», стсл. скѫдъ «скудний», оскѫдѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скуда́тися «оскудіти»
скуди́ти «заощаджувати, економити»
скуді́ти «бідніти, вичерпуватися»
скудо́та
Етимологічні відповідники

Слово Мова
оскъ́ден «скудний, убогий» болгарська
скудыи давньоруська
скудьныи давньоруська
скуден македонська
oskundzić «ганьбити, паплюжити»«тс.» польська
poskundzić «ганьбити, паплюжити»«тс.» польська
skǫdъ «скудний, ощадний» праслов’янська
*sčęditi «щадити» праслов’янська
ску́дный російська
òскудан «тс.» сербохорватська
ску̏дити «очорнити, звести наклеп» сербохорватська
oskóden «скудний» словенська
скѫдъ «скудний» старослов’янська
оскѫдѣти старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України