СКУБНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ску́бти

псл. skusti ‹ *skubti, пов’язане з čubъ «чуб»;
очевидно, споріднене з гот. skuft «волосся на голові», дісл. skopt «тс.», нвн. Schopf «чуб»;
поширене зіставлення з лит. skùbti «поспішати» (Фасмер ІІІ 660; Brückner 498; Schuster-Šewc 1290; Skok III 274; Trautmann 263) здається помилковим;
р. [скуба́ть] «смикати за волосся; скубти», [скубти́, ску́бить, скубсти́] «тс.», бр. ску́бці, скуба́ць, п. skubać, ст. skuść, ч. škubati, слц. škubat’, [skubat’], вл. skobać, нл. skubaś, болг. ску́бя, м. скубе, схв. ску́псти, слн. skúbsti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навску́бки «скубучи»
оску́банец «картопляний млинець»
розску́бувач (текст.)
скуб
скуба́льний
ску́банка «скубання; корпія»
ску́ба́ти
ску́бень «скубання»
ску́бка
ску́бну́ти
скубону́ти
скубрі́й «хабарник»
ску́бсти «скубти»
скупсти́ «рвати фрукти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ску́бці білоруська
скуба́ць білоруська
ску́бя болгарська
skobać верхньолужицька
skuft «волосся на голові» готська
skopt «тс.» давньоісландська
skùbti «поспішати» литовська
скубе македонська
skubaś нижньолужицька
Schopf «чуб» нововерхньонімецька
skubać польська
skuść польська
skusti праслов’янська
čubъ «чуб» праслов’янська
*skubti праслов’янська
скуба́ть «смикати за волосся; скубти» російська
скубти́ російська
ску́бить російська
скубсти́ «тс.» російська
ску́псти сербохорватська
škubat' словацька
skubat' словацька
skúbsti словенська
škubati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України