СКРУХА — ЕТИМОЛОГІЯ

круши́ти «журити, мучити»

псл. krušiti «мучити, пригнічувати, засмучувати», спочатку «розбивати, дробити, кришити»;
р. [круши́ниться] «горювати», [круше́вный] «тужний», сокруша́ться «журитися», заст. кру́шити «гнітити, засмучувати», бр. [скруша́ць] «докоряти, приводити до каяття», скру́ха «туга», п. [kruszyć] «приводити до скрухи, жалю», skruszyć «зм’якшити (серце), викликати каяття», skrucha «каяття», ч. krušiti «засмучувати, пригнічувати», krušný «трудний, важкий», zkrušiti «обтяжити, засмутити», zkroušenost «упокорення», слц. krušit’ «засмучувати, пригнічувати», м. скруши «засмутить, уб’є скорботою», слн. skrúšen «пригнічений, сумний», стсл. съкроушити «засмутити», съкроушениѥ «скруха, журба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

круши́на «журба, туга»
скруха «тяжкий, гнітючий настрій; жаль, співчуття; каяття»
скру́хнути «упокоритися»
скру́хо «скрушно»
скруші́ти «тс.»
скрушни́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скруша́ць «докоряти, приводити до каяття» білоруська
скруши «засмутить, уб’є скорботою» македонська
kruszyć «приводити до скрухи, жалю»«зм’якшити (серце), викликати каяття»«каяття» польська
skruszyć «приводити до скрухи, жалю»«зм’якшити (серце), викликати каяття»«каяття» польська
skrucha «приводити до скрухи, жалю»«зм’якшити (серце), викликати каяття»«каяття» польська
krušiti «мучити, пригнічувати, засмучувати» праслов’янська
круши́ниться «горювати» російська
krušit' «засмучувати, пригнічувати» словацька
skrúšen «пригнічений, сумний» словенська
съкроушити «засмутити» старослов’янська
круше́вный «тужний» українська
сокруша́ться «журитися» українська
скру́ха «туга» українська
съкроушениѥ «скруха, журба» українська
krušiti «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
krušný «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
zkrušiti «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
zkroušenost «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
спочатку «розбивати, дробити, кришити» ?
кру́шити «гнітити, засмучувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України