СКРА — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́га

псл. *jьkra, яке, можливо, за допомогою збільшувального суфікса -ig- набуло форми *jьkriga;
дальші зв’язки неясні;
зіставлення з ав. аēха- «лід, мороз», перс. уех «лід» (Bern. І 424; Преобр. І 268; Зализняк ВСЯ 6, 35), з дісл. jaki «крига», дангл. gicel «тс.» (Machek ESJČ 287), з цсл. скра «брила», *скрига (Соболевский РФВ 67/1–2, 212–213), з ікра «згусток, пухлина» (ЭССЯ 8, 217–220; Brückner KZ 44, 33), як і спроба виведення з іє. *qar-, *qer«бити» (Потебня К ист. зв. IV 61–62) або з бр. *крыхаць «кришити», *крыха (Міхневіч Белар. лінгв. 1, 72), малопереконливі;
р. [кря, кри́га, икра́], бр. кры́га, др. кра, п. ч. kra, слц. kra, kryha;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крижани́й
крижи́на
крижма́к «шматок льоду, на якому діти спускаються взимку з гори»
кри́жний «льодяний, зимовий»
крижні́ти «замерзати»
накри́жник «кригоріз (коло моста)»
скрижані́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аēха- «лід, мороз» авестійська
*крыхаць «кришити» білоруська
крыха білоруська
кры́га білоруська
gicel «тс.» давньоанглійська
jaki «крига» давньоісландська
кра давньоруська
*qar- індоєвропейська
*qer «бити» індоєвропейська
уех «лід» перська
kra польська
*jьkra праслов’янська
-ig- праслов’янська
*jьkriga праслов’янська
кря російська
кри́га російська
икра́ російська
kra словацька
kryha словацька
ікра «згусток, пухлина» українська
скра «брила» церковнослов’янська
*скрига церковнослов’янська
kra чеська

скря́га «скнара, скупар»

припускається контамінація р. ска́ред «скнара» й коря́га «корч» (Преобр. II 313);
виводиться з іє. *sker- «різати» (Ильинский РФВ 78, 200);
пропонуються пов’язання з р. крыть «крити» (Желтов ФЗ 1876, I, 20; Vaillant RÉS 18, 77), з р. [кра, скра] «купа» (Соболевский РФВ 67, 212), з болг. [скръ́ндза] «скнара» (Младенов 586), з гол. schrok «ненажера» або н. karg «скупий» (Matzenauer 308), з дангл. screncan «ошукувати, зловживати довірою», двн. screnkan «ставити навскоси; ошукувати» (Фасмер–Трубачев III 660);
можливо, пов’язане з укр. [кря́жити] «працювати, не розгинаючи спини; дбати, турбуватися», [кре́жити] «берегти, скупитися» (ЕСУМ 3, 115);
р. скря́га «тс.» не має надійної етимології;
запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скръ́ндза «скнара» болгарська
schrok «ненажера» голландська
screncan «ошукувати, зловживати довірою» давньоанглійська
screnkan «ставити навскоси; ошукувати» давньоверхньонімецька
*sker- «різати» індоєвропейська
karg «скупий» німецька
ска́ред «скнара» російська
коря́га «корч» російська
крыть «крити» російська
кра «купа» російська
скра російська
скря́га «тс.» російська
кря́жити «працювати, не розгинаючи спини; дбати, турбуватися» українська
кре́жити «берегти, скупитися» українська

і́скра

непереконливим є зіставлення (Kozłowski AfSlPh 11, 389; Zubatý KZ 31, 15; пор. також Bern. I 433) з гр. ἐσχάρᾱ «вогнище», а також пов’язування (Ильинский РФВ 65, 221) з двн. asca «попіл», гот. azgō, нвн. Asche «тс.», дінд. āsah «порох»;
споріднене з лит. áiškus «ясний, виразний», ýškus, ст. iškùs «тс.», можливо, також з дісл. eiskra «шаленіти», ісл. iskra (про пекучий біль);
псл. jьskra, пов’язане чергуванням голосних з *ěskra (пор. укр. яскра́вий);
Фонетичні та словотвірні варіанти

iskra
iskra
ískra
jåskrĕ
jiskra
skra
škra
škrja
ȕскра
заискря́віти «заіскритись»
заі́скрений
заі́скрити
заіскрі́лий
искра
искри́нці «колчедан, пірит»
искри́стий
искри́ти
искро́ватий
искря́стий
і́скра
іскри́зм
іскри́на
іскри́стий
іскри́ти (ся)
і́скрівець
іскроватий
і́скрявий
і́скряний
ско́лка «тс.»
ско́рка
скра «іскра»
скра
Етимологічні відповідники

Слово Мова
azgō готська
ἐσχάρᾱ «вогнище» грецька
asca «попіл» давньоверхньонімецька
āsaḥ «порох» давньоіндійська
eiskra «шаленіти» давньоісландська
iskra (про пекучий біль) ісландська
áiškus «ясний, виразний» литовська
ýškus литовська
iškùs «тс.» литовська
Asche «тс.» нововерхньонімецька
*jьskra праслов’янська
*ěskra (пор. укр. яскра́вий) праслов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України