СКОМОРОХ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

зіставлялося з іт. scaramuccia «блазень», звідки фр. scaramouche «хвалько, боягуз» (Срезн. III 379);

вважалося давнім похідним від звуконаслідувального кореня skomati «стогнати, скімлити» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 243; Львов Этимология 1972, 109–112);

непереконливо пов’язувалося з морочити (Brückner 494);

виводилось від стародавнього етноніма гр. Σϰαμάρεις, слат. scamari (Mikl. EW 301; Schrader Reallexikon II 214);

р. скоморо́х, бр. скамаро́х, др. скоморохъ, п. ст. skomrośny «безсоромний, нескромний», skomroszny «тс.», р.-цсл. с.-цсл. скомрахъ «скоморох»;