СКЛЕП — ЕТИМОЛОГІЯ
склеп «склепіння; [підвал; магазин]»
як і р. бр. склеп, запозичено з польської мови;
п. sklep «підвал, льох, склеп, крамниця», як і ч. sklep «підвал, льох, шинок; [зруб, амбар]», слц. sklep «крамниця», зводиться до псл. *sъklepъ «прикриття», пов’язаного з дієсловом *klenǫti (‹ *klepnǫti) «прикривати», звідки й ч. klenouti «утворювати склепіння», слц. klenút’ «зводити склепіння»;
може бути споріднене з гр. ϰλέπτω «краду, роблю потай», ϰαλύπτω «прикриваю», лит. slė˜pti «ховати, приховувати»;
пов’язування з клепа́ти (Черных II 169; Фасмер III 641; Brückner 233, 493; Bern. I 513) недостатньо обґрунтоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́склеп
«склепіння; коконування»
надсклепі́нний
о́склеп
«кокон»
о́склепка
«накривка»
склепа́р
«торговець, продавець»
склепи́стий
склепи́ти
«зводити склепіння; зімкнути, зажмурити»
склепі́ння
склепі́нчастий
склепітя
«скелі»
скле́плений
«склепінчастий; зімкнутий»
склепле́ннє
«склепіння»
скле́плювати
склепля́ти
скле́пник
«торговець»
склепня́
«склепіння»
склепо́к
«комора для збіжжя»
склепува́ти
«будувати склеп»
склепъ
(XVI ст.)
склину́ти
«зціпити»
склипо́ваний
«склепінчастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| склеп | білоруська |
| ϰλέπτω «краду, роблю потай» | грецька |
| ϰαλύπτω «прикриваю» | грецька |
| slė˜pti «ховати, приховувати» | литовська |
| sklep «підвал, льох, склеп, крамниця» | польська |
| *sъklepъ «прикриття» | праслов’янська |
| *klenǫti «прикривати» (‹ *klepnǫti) | праслов’янська |
| *klepnǫti | праслов’янська |
| склеп | російська |
| sklep «крамниця» | словацька |
| klenút' «зводити склепіння» | словацька |
| клепа́ти | українська |
| sklep «підвал, льох, шинок; [зруб, амбар]» | чеська |
| klenouti «утворювати склепіння» | чеська |
клі́пати
давня ітеративна форма від псл. *klepnǫti «прикрити», збереженого в.ч. klenouti «зводити склепіння», слц. klenúť «тс.», укр. склеп;
пор. склепи́ти (очі, повіки) «звести, стулити, закрити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кліп
(виг.)
кліпа
«вія»
клі́павка
«повіка»
клі́пайка
клі́пка
«тс.»
клі́пкати
кліпко́
«той, хто кліпає очима»
хлі́павка
«повіка»
хлі́пати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *klepnǫti «прикрити» | праслов’янська |
| klenúť «тс.» | словацька |
| склеп | українська |
| склепи́ти «звести, стулити, закрити» (очі, повіки) | українська |
| очі | українська |
| повіки | українська |
| klenouti «зводити склепіння» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України